Як штампи в паспортах розділяють донецьких

Родина Лозікових вже рік як переїхала до Сум - з Донецька їх вигнала війна. Місто для нового життя обрали не випадково: мати сімейства Марина родом із Сум, тому з чоловіком і трьома дітьми зупинилися у квартирі родичів, пише Depo.Суми.

Як розповідає Марина, спочатку квартира практично була порожньою: в ній взагалі нічого не було, спати доводилося на підлозі. Допомагали волонтери та "добрі люди". 

Нині життя у Сумах потрохи входить у звичний ритм. Але у Лозікових залишився клопіт - як прогодувати родину. Кажуть, з грошима поки що тяжко, адже вони розраховували, що допомогу від держави отримає уся родина, але коли взялися оформлювати документи, виявилося, що не всіх членів родини записали до переселенців. Оскільки Марина з шістнадцятирічним сином й десятирічною донькою була прописана у Сумах, то її не визнали "біженкою". Переселенцями визнали лише батька й наймолодшого Лозікова, якому від народження минуло лише рік та кілька місяців .

Тепер Лозікови листуються з посадовцями, прагнучи домогтися від держави допомоги для всієї родини. Та поки що марно: на тій підставі, що, згідно штампів у документах, діти народжені не у Донецьку, їм відмовлено у допомозі. 

Слід зазначити, що Сумщина стала однією із тих областей, які прийняли чималу кількість переселенців з Донбасу, що не захотіли підкорятись "ДНР-ЛНРівським" порядкам. Але чимало з сімей стикаються з великою бюрократичною машиною, яка не допомагає, а, навпаки, ускладнює процес адаптації.

Роботу батькові сімейства Олегу Лозікову знайти у Сумах важко, оскільки за фахом він гірник. Аби хоч якось прогодувати родину, чоловіку доводиться перебиватися неофіційними заробітками на будівництві. Від держави ж "офіційним" переселенцям виплачують щомісяця лише близько 1300 гривень - на двох.

Як говорить сама Марина, місцем її справжнього проживання було місто Донецьк. Вона там одружилася, була на обліку по вагітності, оформлювала соціальні виплати, які без документів про фактичне місце проживання оформити неможливо. Але за Законом про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, штамп із пропискою якраз і є головним критерієм, щоб вважати людину переселенцем. Як наголошує перший заступник начальника управління соціального захисту населення Сум Світлана Маринченко, підставою для визнання особи внутрішньо переміщеною є саме реєстрація місця проживання по району проведення антитерористичної операції або тимчасово окупованої території України.

Оскільки Марина Лозікова з двома старшими дітьми зареєстрована у місті Суми, то допомогти їм тепер може лише відповідний "дозвіл" від Міністерства соціальної політики. 

Згідно зі статтею 4 Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", пояснюють юристи, людина, яка вважається внутрішньо переміщеною, повинна мати реєстрацію місця проживання безпосередньо на тій території, з якої вона переїхала у зв'язку зі збройним конфліктом. Тому сім'ї із Донецька, яка має реєстрацію у Сумах, залишається лише звернутися до судових органів зі скаргою.

"Якщо вони мають документи, що підтверджують місце перебування на території Донецька - наприклад, це може бути трудова книжка, у якій є відповідні записи про те, що пані Марина працювала на території Донецька, якісь медичні картки, у яких зазначається, що дитина лікувалася у медичному закладі, - можливо, суд вирішить справу по-іншому і визнає Марину та її дітей особами, які були вимушено переміщені", - радить консультант Сумської філії університету внутрішніх справ Наталія Дуравкіна.

Проте в українських реаліях не все так просто: бюрократична машина не квапиться з захистом прав та підтримкою своїх громадян, в якій би складній життєвій ситуації вони б не опинилися. Лише на оформлення "багатодітності"  родина Лозікових витратила кілька місяців, щодня оббиваючи пороги різноманітих установ. Скажімо, для підтвердження, що вони дійсно тепер проживають у Сумах, хоча жінка та старша дитина прописані у сумській квартирі, їх змусили зібрати сусідів та відвести їх до ЖЕКу, аби ті дали письмове підтвердження тому, що Лозікови дійсно там мешкають.

Довідка Depo.Суми

Згідно українського законодавства, внутрішньо переміщена особа має право на:

• належні умови для тимчасового проживання
• ліки і медичну допомогу
• влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
• безкоштовний проїзд для повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту
• отримання гуманітарної та благодійної допомоги
• звільнення від пені за кредитами
• страхування від безробіття
• оформлення вимушеної відпустки

Аби підтвердити статус вимушено переміщеної особи, людина повинна одержати спочатку довідку про те, що вона є внутрішньо переміщеною особою. Такі документи надають структурні підрозділи з питань захисту населення.

Щоб отримати довідку, необхідно написати заяву на її отримання, а також додати ксерокопії паспорту та коду ІНН. У довідці буде зазначено, що особа є внутрішньо переміщеною та має право на матеріальну допомогу, яка, наразі, складає: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти, інваліди) - 884 гривні, а для працездатних осіб - 442 гривні.

Проте на матеріальну допомогу не можуть претендувати такі особи, які мають житло на території, яка не відноситься до території АТО. Тобто власник будь-якої житлової площі, наприклад, у Харківській, Сумській чи інших, "мирних" областях, може забути про допомогу від держави. Також на матеріальну допомогу не можуть розраховувати особи, які мають два або більше автомобілі, також особи, які мають на рахунку у банку більше, ніж 10 прожиткових мінімумів - на даний час це 12 тисяч 180 гривень.

Читайте також: Війна за права: На Сумщині учасники АТО виборюють законні пільги

Більше про життя переселенців на Сумщині читайте на Depo.Суми.