Як перетворити провінційне містечко на фестивальну мекку

Тростянець з шоколадної столиці Сумщини перетворився на фестивальну, обійшовши в культурному плані навіть обласний центр. Фестивалі, які проходять у місті, відомі й поза межами України. Журналісти Depo.Суми вирішили з'ясувати, чому маленьке периферійне містечко за кілька років навчилося заробляти на туристично-культурній ниві, а обласний центр з удесятеро більшою кількістю населення та історичною значимістю - ні.

Чотири кити фестивального сезону

Весна-літо для фестивального Тростянця - сезон "косовиці" фестивальних прибутків, коли до міста на кожен захід з'їжджаються з України і з-за кордону люди, які привозять у місто не лише гроші, а й нові сенси і ідеї, нове соціально-культурне повітря, якого так не вистачає провінційній Сумщині.

25-27 червня в місті триватиме напевне найгучніший з тростянецької "череди" - фестиваль історичної реконструкції "Стара фортеця". Трохи раніше, наприкінці травня, під дощовим небом місто наповнилося звуками оркестрів - "ЧайковськийFEST". А в липні тут зберуться любителі активного відпочинку - в тростянецькому дендропарку відбудеться "Нескучний ВелоFEST".

Але на цьому свято не закінчується. Наприкінці серпня мотиви джазу зміняться роком - уже традиційно в Тростянець на "Схід-Рок" з’їдуться відомі й не дуже українські й закордонні виконавці. 

Дороге задоволення

Будь-який фестиваль, а тим більше проект "фестивалізації" окремо взятого містечка, є, не в останню чергу, бізнес-проектом. І перед тим, як до Тростянця приїдуть гроші, організаторам доводиться суттєво "вкладатись".

Отже, в яку копієчку влітає організація таких масштабних заходів, і чи виправдовують себе витрати.

"Знайшли куди гроші витрачати", - кажуть ті жителі Тростянця, які не так тяжіють до культури, як, наприклад, до рівних доріг, на які грошей вистачає не завжди. Однак мер Тростянця запевняє - з міського бюджету на організацію "Старої фортеці" та "Схід-Року" не йде ані гривні. Бо ж на культуру в місцевій скарбниці передбачено близько 200 тисяч гривень, а фестивалі "з’їдають" понад мільйон.

За його словами, частину витрат на організацію покриває продаж квитків. Та основна сума лягає на плечі інвесторів. На лицарські змагання йде близько 300 тисяч, на організацію рок-фесту - майже втричі більше. При цьому, запевняє мер, "Стара фортеця" другий рік поспіль виходить на самоокупність. З міського ж бюджету фінансуються лише локальні культурні свята і "Чайковський FEST", який у рожевих мріях міського голови теж стане самоокупним, бо мав успіх у цьому році.

Де шукати інвесторів з такими "пузатими" гаманцями - Юрій Бова секрет не видає. Лише нагадує, що імідж міста - це запорука його економічного розвитку. Адже під час туристичного сезону (в період відвідування фестивалів у Тростянець приїжджають до 10 тисяч туристів) малий та середній бізнес у місті отримує свої вигоди: продати, нагодувати, поселити в готелі, відвезти на таксі тощо. Виручені кошти залишаються в родинах тростянчан і витрачаються переважно тут же, у Тростянці, подовжуючи хвилю заробляння місцевими.

Інша сторона медалі

Якщо молодь завжди охоче чекає на фестивалі у Тростянці, для людей старшого віку це не такі вже й веселощі. По-перше, після туристів залишається сміття. По-друге, тим, хто живе у центрі, кілька днів треба потерпіти голосну музику. У фестивальні дні місто наповнюється правоохоронцями - поліцейськими, громадськими формуваннями та спецпризначенцями, які посилено охороняють порядок. Але навіть потужний фізичний захист не завжди гарантує спокій під час проведення масових заходів. Минулого року стражі порядку трагедії не завадили - під час проведення "СхідРоку" в Тростянці вбили 18-річного хлопця. Юрій Бова каже, що таке могло статися й без фестивалю, але факт залишається фактом - хлопця на смерть забили в парку неподалік Круглого двору, де й проходило дійство. Щоправда, не туристи, а місцевий парубок, який був напідпитку. Він досі у розшуку.

А зі сміттям після туристів, каже мер, комунальники справляються протягом доби.

Тростянець - фестивальний, Суми - тротуарні

В обласному ж центрі навпаки - дороги, схоже, важливіші культури. Згадаймо євротротуари, які міський голова Сум прокладав до сердець сумчан перед виборами. На облаштування "євродворів", які згодом стали об’єктами насмішок сумчан в соцмережах, у 2015 році з бюджету міста виділили 30 мільйонів гривень. У той час, коли на програму розвитку культури міста Суми у 2016 році передбачено менше п'яти.

Уже кілька років поспіль на слуху сумчан три фестивалі, які відомі поза межами обласного центру: "Чехов FEST", "БахFEST" та візитівка міста - фестиваль духових оркестрів "Сурми України". Не беручі до уваги локальні заходи, фестивальний репертуар обласного центру не оновлюється кілька років поспіль. А "Сурми" вже пару років як не проводяться взагалі. І в цьому році якщо й відбудуться, то "за свої" кошти.

Зате на піар "видимості дій" місцева влада грошей не шкодує. Згадаймо, на висвітлення діяльності міськради у ЗМІ у 2015 році з бюджету міста витратили 418 тисяч гривень – вдвічі більше, ніж у Тростянця є на всю культуру.

При цьому на програму розвитку культури міста Суми у 2016 році передбачено майже 5 мільйонів гривень, але "ударним" напрямком міська влада чомусь обрала... бібліотеки. Ремонти, передплати, оновлення меблів... Значна частка цих коштів піде на передплату газет (225 тисяч), поповнення бібліотек (119 тисяч), придбання музичних інструментів (766 тисяч). Сумарний бюджет лише трьох цих статей міг би піти на організацію фестивалів такого масштабу, як "Стара фортеця" або "СхідРок" - навіть без залучення спонсорів, яких цілком можливо знайти для сумських фестивалів.

Звісно ж, ніхто не ставить під сумнів необхідність поповнення бібліотечних фондів, але з стратегічних міркувань "на перспективу" це не зовсім той шлях, на якому можна зробити щось помітне для розвитку міста. Адже гроші на бібліотеки просто "підуть", а не стануть інвестицією, яка згодом дозволить заробити на більше - в тому числі, і на бібліотеки. Поки у Сумах по суті "проїдають" те, що "впало з неба", інші мери землю риють, шукаючи засоби для просування і підвищення інвестиційної та туристичної привабливості своїх міст. Сумським же посадовцям ближче те, що під ногами та перед носом - тротуари й телебачення, за допомогою якого так легко маніпулювати виборцями.