Прокурор Сумщини: Людей Януковича в прокуратурі немає - хтось утік, а когось люстрували

Чому вже ніхто не боїться колись всесильної прокуратури і коли посадять когось із сумських можновладців Depo.Суми розповів керівник наглядового відомства Сумської області Віталій Матвійчук

Економічний і політичний оглядач
Прокурор Сумщини: Людей Януковича в прок…

Прокуратура традиційно є не надто відкритим для суспільства органом. І коли ми домовлялися про це інтерв'ю, максимум на що розраховували - крихти інформації по тих чи інших резонансних справах. Натомість отримали відкритого співрозмовника, який не вважає за потрібне уникати відвертих оцінок. Звісно, перед публікацією формулювання привели до суспільно прийнятного стану. Але загальна тональність, маємо надію, збереглася.

- Одна з найрезонансніших справ у Сумах останнього часу – щодо обвинувачення екс-віце-мера і тепер уже депутата міськради Володимира Войтенка у так званому "кнопкодавстві" та інших злочинах. Але через скасований домашній арешт і повернення Володимира Володимировича до роботи у мерії, багато хто зробив висновок, що перспектив у цієї справи немає. Чи так це?

- Я поясню. Коли провадження було на стадії розслідування він був за нашим клопотанням судом відсторонений від займаної посади на певний строк. Потім цей термін закінчився. Тепер сама справа вже в суді і ми можемо подавати нові клопотання в рамках судового процесу. І якщо такі клопотання суд задовольнить, то його знову відсторонять від роботи. І буде змінено запобіжний захід. Але ми не можемо почати судовий розгляд справи. Ось вже 4-5 місяців йде методичний зрив. Приходить один адвокат, а другого немає. І Войтенко каже: я без другого адвоката не буду. Суд відкладають. То Войтенко хворіє – не приходить. Я вважаю, що справа затягується навмисно.

До речі, один з епізодів – це організація заворушень в суді. І затягування розгляду такої справи – це плювок в судове, навіть не в наше, відомство.

- Наскільки "залізобетонними" ви знаходите докази в цій справі? Чи немає ризику, що вона розвалиться в суді?

- Є три епізоди. Перший – той, з якого все почалося – "кнопкодавство". Злочин доведено на 100%. Ми залучали фахівця в рамках кримінального провадження, який чітко з технічної точки зору розписав, в чому полягає втручання в систему голосування. Є власник картки для голосування, який говорить, що він нікому її не давав і сам не голосував. І звичайно ж є відео. Так що тут нікуди не дітися.

Другий епізод – тиск на суд. Проводилися оперативні заходи і знову ж було зафіксовано його розмову. Є запис, де він прямо давав команду тиснути на суддю. Цей запис офіційний і легальний. Отриманий в рамках санкції суду. І він долучений до матеріалів справи.

Читайте: Сумському віце-меру загрожує реальний строк у тюрмі

А третій епізод – це по нанесенню тілесних ушкоджень жінці-підприємцю. Є свідчення цієї жінки і свідчення кількох людей, які стверджували, що він її штовхнув і заподіяв тілесні ушкодження. З цього епізоду було, до речі, близько 30 звернень народних депутатів. І це також один із аргументів нашої активності по цьому епізоду.

- Як надовго може затягнутись розгляд справи?

- За нинішнім Кримінальним процесуальним кодексом це може тривати довго.

- Рік? Два?

- Роками.

- І до чого можна дотягнути?

- За цими злочинами, за якими звинувачується Войтенко, строки давності дуже довгі, тому чекати, що вони спливуть - не варто. Мені здається, він більше розраховує на зміну ситуації. Може якесь диво станеться або ще що-небудь.

- Ходять чутки, що Володимир Войтенко комусь сильно "наступив на мозоль". І ця людина дуже сприяє цій кримінальній справі...

- Може і наступив комусь, я не знаю... Але якихось "прохань", на які ви натякаєте, у цій справі не було. Цілком природно, маючи такий матеріал, як інакше ми могли діяти? Не пред'являти обвинувачення, відкласти його і ніяк не реагувати?

- Як у справі по Шульзі?

- Не по Шульзі, а по його підлеглій. І це провадження вела Генеральна прокуратура. Обласну прокуратуру залучили для підтримання обвинувачення. Тому на засідання ми ходимо, а справу ми не розслідували.

Читайте: Екс-губернатор Сумщини Шульга не може "зіскочити" з "хабарної" справи

Але ми, якщо цікаво, у нас є також провадження про зникнення грошей, які призначалися для внесення застави за Ірину Тараненко. Її чоловік отримав ці гроші у вигляді кредиту – 1 млн 200 тис. грн. Він повинен був віддати їх, щоб Тараненко відпустили. Але цей мільйон з гаком "кудись пішов". Свідки кажуть, що до цього причетний Шульга. Ось зараз за цим фактом проводиться розслідування.

- А що з цього приводу говорить Володимир Петрович?

- Він все заперечує. Намагалися вручити повістку, але він втік. Коли Шульзі вдруге вдалося вручити повістку, він відразу ліг на лікарняний. Зараз звертатися до суду за приводом марно, тому що суд скаже, що існує поважна причина – він хворіє. Ми також зверталися до суду, щоб накласти на нього грошове стягнення за неявку по повістці. Але суд відмовив.

- Він процесуально підозрюваний?

- Ні, він свідок.

- Ще один колишній губернатор Юрій Чмирь був не раз згаданий прокуратурою у зв'язку з "Барсою" та іншими об'єктами. Особливо напередодні виборів. І в цьому багато хто побачив якесь політичне підґрунтя...

- Справа резонансна. Ось дивіться: збирається пікет під прокуратурою, з плакатами. Пишуть: "Чому зволікаєте по Чмирю?" Природно, ми повинні відповісти. І в якості відповіді ми проводимо брифінг, де відповідаємо на всі питання, які ставить громадськість і журналісти. А потім у газетах різне пишуть. Аж до того, що Чмирь відкупився...

- Він офіційно підозрюваний?

- Ні, він свідок.

- У справи по "Барсі" є перспектива?

- Ми знаємо, що будівля гуртожитку "Барси" повністю або частково могла "піти". Дивіться, там закупили панорамні шикарні ліфти. Ну що, це робилося для гуртожитку, для футболістів "Барси"? Проект звичайно ж планувався на перспективу.
Тому були укладені відповідні договори з благодійним фондом, через який здійснювалося фінансування будівництва. І під ці договори в перспективі можна було б будівлю "Барси" або її частину перевести на користь благодійного фонду. І далі... Ми знаємо, хто цим фондом керував. Але це було б можливо, якби залишалася стара влада.

Читайте: Прокуратура знайшла екс-губернатора Сумщини Юрія Чмиря

Прогрес у справі "Барси" полягає в тому, що ці договори вже розривають. Вже й Федорченко там не так сильно наполягає. Це буде великим позитивом, якщо всі ці договори повністю анулюються. І потім, коли будуть якісь вкладення з бюджету для завершення будівництва, об'єкт на 100% залишиться у власності громади.

- У сумських медіа і соцмережах нещодавно сплив скандал навколо ще одного будівництва - бізнес-центру на Кузнечній, біля Будинку природи. У його контексті згадується ім'я Сахно Олександр Миколайович. Людина з таким же прізвищем зовсім недавно була радником Голови облради Миколи Клочка...

- Це провадження спочатку розслідувала міліція. Нам надійшла інформація, що цю справу, якщо виражатися простою мовою, "гроблять". Постановою прокурора це провадження ми забрали в слідче управління, тепер процесуальне керівництво здійснюється прокуратурою області. На сьогоднішній день там, здається, 15 осіб-потерпілих, які вклали гроші в це будівництво, але у підсумку не побачили ні грошей, ні офісів.

Читайте: Забудовника звинувачують у кількаразовому продажі неіснуючих офісів

Зараз, щоб рухатися далі у цій справі нам потрібні результати будівельної експертизи. Тому що ініціатор цього будівництва стверджує, що всі гроші, які він взяв, він вклав в об'єкт: заливав фундамент, купував будматеріали. Щоб підтвердити це або спростувати, потрібно зіставити кількість отриманих грошей з тим, що там закопано в землю. А будівельні експертизи – вони дуже довго йдуть. По цьому об'єкту експертиза призначена ще у вересні. І нам обіцяють у грудні її зробити. Якщо експертиза доведе, що на об'єкті освоєно, скажімо, 10 тисяч. А від людей отримано, скажімо, 100 тисяч, то будемо пред'являти обвинувачення за вчинення шахрайства. Так що перспектива є.

У цій справі, до речі, є ще один нюанс: дехто з тих, хто вклав гроші, не дають свідчень. Сподіваються, мабуть, що зможуть повернути свої гроші.

Прокурор Сумщини Віталій Матвійчук: Людей режиму Януковича в прокуратурі більше немає - хтось утік, а когось люструвати - фото 1

- Трансформації, які сьогодні переживають  правоохоронні органи, змушують працівників цих органів переживати про своє майбутнє, а простих громадян - за свою безпеку.

- Співробітники тієї ж міліції (поліції) зараз всерйоз стурбовані тим, що їх чекає, що з ними буде. З створенням поліції формально всі перепризначені на посадах. Але всіх попередили: ви будете проходити певні тести, випробування... І ніхто не знає, що це будуть за тести, як вони будуть проходити, і яким буде підсумок цих тестів. Тобто люди в підвішеному стані. Плюс події останніх років, коли міліція була дискредитована і принижена, не всі підняли голови... Якщо сказати грубо, то правоохоронна система є надламаною. Ефективність роботи оперативних підрозділів дуже низька. Якщо по гарячих слідах якийсь злочин розкрити ще можуть, то про те, щоб глобально щось опрацювати, розкрити якусь схему економічних розкрадань...
Коли заслуховуємо справи, б'ють себе в груди і кажуть: ось-ось, ми вийшли, ми вже на шляху, ще трохи. Проходить час і... нічого немає. По СБУ інша ситуація, але вони на просту вуличну або економічну злочинність не впливають, у них інша зона відповідальності. Наприклад, у нас багато спільних реалізацій по боротьбі з корупцією.

З правоохоронних органів, які можуть доводити до логічного завершення резонансні справи, залишилася тільки прокуратура. Власне, саме тому навколо прокуратури зараз така концентрація уваги. Дуже може бути, що існування такого органу з такими повноваженнями комусь не вигідно. Зараз Верховна Рада прийняла Закон "Про Державне бюро розслідувань", який знаходиться на розгляді Президента України. Вже стало до роботи Національне антикорупційне бюро України, формується Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

- Ви побоюєтеся, що у прокуратури заберуть частину повноважень?

- Слідство взагалі все заберуть у прокуратури, його не буде. А ось у кадровому відношенні все трохи не так. З прокуратури у складі Державного бюро розслідувань буде не більше 30% слідчих. Близько 20% заповниться слідчими інших правоохоронних органів. Але половина, вдумайтеся, слідчих майбутнього головного слідчого органу країни складатиметься з людей, у яких є відповідна освіта, але немає досвіду слідчої роботи. Половина людей там буде не з системи. Для розуміння: щоб виховати скільки-небудь кваліфікованого слідчого, йому потрібно мінімум 3-4 роки попрацювати з різною категорією кримінальних проваджень.

У ДБР, яке буде займатися серйозними службовими й економічними злочинами, виявляється, будуть працювати люди, які не мають практичного досвіду слідчої роботи. Моя думка така: якщо прийнято рішення, що в прокуратурі слідства не буде, то необхідно створити ДБР на базі прокурорського слідства. Без будь-яких квот у 30%, 20%, а керуючись лише діловими якостями людей.

- Під час Революції Гідності до прокуратури, як, втім, і до інших правоохоронних органів, висувалися претензії, що прокуратура завжди підтримує владу на шкоду інтересам суспільства і громадян. Чи змінилося щось в прокуратурі в цьому сенсі?

- Будь-яка революція націлена на зміни в органах влади. Тому і прокуратура змінилася дуже сильно. Раніше в керівництві прокуратури були ставленики режиму Януковича, зараз їх немає: хтось утік, кого люстрували. Мова йде про тих, хто віддавав накази про відкриття тих чи інших справ, про переслідування за політичними мотивами. Зараз цих людей просто немає, вони в системі не працюють. Залишилися люди пересічні, які не приймали такі рішення, вони просто в рамках закону розслідували справи.
Друге. За прокуратурою тепер взагалі немає повноважень загального нагляду. Раніше ми могли призначити перевірку, прийти, підняти всі документи, проаналізувати їх. Тепер ми тільки в рамках кримінального провадження, якщо суд дасть можливість доступу, можемо вимагати якусь інформацію. Тобто як таких прокурорських перевірок, яких раніше боялися, вже немає і не може бути. І в цьому плані, я вважаю, що прокуратура змінилася дуже сильно. Один раз на тиждень особисто я здійснюю прийом громадян. Люди, коли розуміють, що ми не можемо тепер відреагувати на їхні скарги так, як раніше, кажуть: так навіщо ви тоді потрібні?

- Прокуратура стала слабшою?

- За обсягом повноважень – безумовно. У професійному плані – ні.

- А ці повноваження – вони кудись передані?

- Їх отримали контролюючі органи. Але навчені вони цього? І чи хочуть це робити? Наскільки у них вистачає для цього професіоналізму і безкомпромісності? Це велике питання. Про те, наскільки ефективна їхня робота, можна було б судити з матеріалів, які вони принесли нам за результатами перевірок. Але сказати, що якісь глобальні матеріали від кого-то прийшли – такого в цьому році ще не було.

- І тим не менш багато хто, в тому числі й професійні юристи, кажуть, що суд в Україні – це філія прокуратури.

- Ні. Так може сказати людина, яка останні кілька років не вникає в роботу правоохоронної і судової влади. Про це можна судити навіть з тієї кількості апеляцій, які ми подаємо на ухвали і рішення судів. Наприклад, на сьогодні за статистикою тільки по Сумам за рік суд повернув нам 30 обвинувальних актів. І я думав, що це багато. А подивився по Україні – є області, де за сто з гаком актів повертають.

- Прокуратурі останнім часом справді дорікають за пасивність. Популярний сумський блогер екс-мер Геннадій Мінаєв, наприклад, говорить, що ви не реагуєте на очевидні порушення, які допускаються посадовими особами.

- Я вже говорив, що перевірку ми самі призначити не можемо. Припустимо, якщо ДФІ (Держфінінспеція) виявила якісь порушення при проведенні, наприклад, тендерних закупівель, тоді ми перевіряємо. Конкретний приклад: є публічні заяви щодо порушень у процедурі закупівлі тролейбусів. Але самі ми перевірити, чи є там якесь порушення, не можемо.

- Але ж можете якось вплинути на держорган, який не може або не хоче виконувати свою роботу?

- Тільки на підставі визначеного провадження, дотримання певної процедури. Це питання вирішується через суд, шляхом подачі від прокуратури відповідного позову. І якщо суд приймає рішення, тоді відповідний орган повинен вживати ті чи інші дії.
Але хочу звернути увагу на те, що тепер з'явилося таке поняття як судовий збір. І прокуратура від нього не звільнена. А грошей у бюджеті на оплату судових витрат не передбачено. І це дуже сильно обмежує нас. Ми намагаємося шукати різні варіанти подачі позовів, просимо про відстрочку. Але це не рішення. Більше місяця тому в парламенті піднімалося питання про те, щоб звільнити прокуратуру від сплати судового збору. Але депутати не проголосували.

- Скажіть, у вас немає відчуття, що дотримання норм і законів, як державою, так і громадянами, стало просто якоюсь умовністю?

- Ось у цьому одна з проблем, тому що немає відповідальності, кари за ті чи інші дії. Люди це відчувають, розуміють. Сьогодні не покарали за одне, завтра можна зробити крок далі. Це як маленькі діти, які випробовують межу терпіння своїх батьків. Поки їх жорстко не зупинять. І в нашому суспільстві все так розгортається...

Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування розголошені з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнали можливим.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Суми

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme