Як відновлюється мирне життя у звільненій від терористів Красногорівці

Олег Ливанчук - житель Сумщини - керує маленьким містечком Красногорівка, що на Донеччині. До 2006 року він служив у Ямпільському райвідділі міліції. Дослужився до першого заступника начальника райвідділу - начальника кримінальної міліції. У 2006 році пішов на пенсію, працював в різних структурах служби безпеки, в Ямпільському лісгоспі. Коли стався конфлікт на сході країни, він відновився в міліції, служив старшим інспектором в Сумах, тривалий час перебував в зоні проведення АТО, брав участь в обміні полоненими.

У минулому році Ливанчука викликали до Адміністрації Президента і запропонували очолити військово-цивільну адміністрацію міста Красногорівка. Він дав згоду, написав рапорт і 26 травня минулого року був призначений на посаду.

На думку Ливанчука, сьогодні в таких містах необхідна саме людина з військовим досвідом. Оскільки виникає дуже багато питань саме у цій сфері – навіть у процесах, пов'язаних з економікою, її сьогодні не виключити. Адже на території Донбасу багато зруйнованих об'єктів, доріг, мостів, майже вся інфраструктура перебуває в складному стані.

Мешканців міста залишили напризволяще

На момент призначення на посаду Олега Ливанчука влада в місті взагалі не працювала. Попереднє керівництво залишило територію і містян напризволяще. Велика частина з колишніх очільників перебуває на непідконтрольній Україні – окупованій території. Місто було практично повністю розграбоване, потрощене вибухами, майже половина населення покинула свої домівки. Два роки люди живуть без газу, приміщення опалювати нема чим, тому різали навіть міські дерева. Все це зараз компенсується новим посадковим матеріалом.

"Коли я був військовим, вважав, що держава надає велику допомогу таким містам, – ділиться думками Олег Петрович. – Зараз, коли я вже в статусі військового господарника, розумію: переживають за це лише окремі люди. Як от у Сумах, бо сумчани досить суттєво допомагають Красногорівці".

"З Сум привезені понад дві тисячі саджанців хвойних, кілька десятків плодових дерев, чагарники ягід, триста кущів троянд, - розповідає Ливанчук. - Крім посадкового матеріалу жителі області забезпечують красногорівських дітей спортивною формою та інвентарем. Вже йдуть переговори про створення філії технікуму СНАУ. Сподіваюся, це питання буде вирішене позитивно вже найближчим часом. Активісти з Сум пообіцяли допомогти придбати дитячий майданчик. Його вартість на сьогоднішній день становить майже сто тисяч гривень. Коли я в минулому році писав листи з подібним проханням десяти головам областей, навіть відповідей не отримав".

"Я прекрасно розумію, що ми тут тимчасово, - говорить Ливанчук. - Потім пройдуть вибори, прийдуть свої люди. Але ми повинні зробити все від нас залежне, щоб залишити по собі якийсь позитивний результат".

Сумчанин каже, що більшість жителів Красногорівки налаштовані проукраїнськи, особливо молодь. Люди старшого віку - по-різному. Там не працюють українські телевізійні канали, радіо. Хоча жителям Сходу вже не до політики - всі хочуть миру.

Житло у Красногорівці відновлює... "Червоний Хрест"

Наразі керівництво міста опікується питаннями відновлення роботи газогону і водозабезпечення, адже в Красногорівці нині проживає майже десять тисяч людей. Допомога приходить від "Червоного Хреста", фонду "Людина в біді", допомагають чехи. Останні надають ємності для питної води, які розставляються на вулицях Красногорівки. Місто отримує воду з Сіверського Донця і вимагає фільтрації. Фільтраційні станції зруйновані, тому допомога чехів - дуже затребувана. Зараз йде робота над проектом очисних споруд.

"Червоний Хрест" взяв на себе функції, які ніколи не брав - відновлення житла. 9 мільйонів гривень під час ремонту було виділено тільки на газову трубу. Також організація забезпечує жителів продуктовими наборами, теплими речами, обігрівальними приладами, ліками, побутовою хімією, засобами гігієни.

Сім'я самого Ливанчука залишилася на Сумщині - живе в Краснопіллі. Старший син - офіцер-прикордонник, молодший ходить в перший клас. Дружина викладає в школі англійську мову. "Я дуже сумую за сім'єю. Намагаюся приїжджати раз на два місяці днів на 10. Хоча чудово розумію, дивлячись, як розгортаються події, що зовсім додому повернуся не скоро", – каже він.

За його словами, важливо, щоб перестали стріляти, не руйнувалися міста. Має повністю настати мир, після чого ще потрібно відновити економіку і забезпечити робочі місця.