Тарифні війни: Як сумчани б'ються з перевізниками

Скандальні сесії міськради, страйки, мітинги, позови до суду - до недавнього часу позначка "2 гривні" на кожній "Руті" трималася завдяки сумчанам. У той час, коли в інших містах Сумщини міська влада піднімала ціну до 3 чи навіть 4 гривень, громадськість сумським підприємцям вперто казала "ні"!

Метафорично кажучи, маршрутна ситуація сьогодні тримається на 3 китах: громадськості, владі та приватних перевізниках. Кожен із них, як в славнозвісній байці Івана Крилова, тягне віз у свою сторону. Хоча останні кілька місяців в розбіжності думок влади та перевізників можна сумніватися.

Восени 2014 року інформаційний простір Сум облетіло відео, на якому міський голова Сум Олександр Лисенко обіцяв: "Це буде чи домовленість, чи певні умови влади, але ніколи ми на 3 гривні не підемо, які б розрахунки не були". А вже через кілька місяців потому очільник міста, сидячи на черговому засіданні виконкому, несміливо піднімав руку за нову, тригривневу, вартість проїзду для сумчан. "Ми довго приймали політичні рішення, прийшов час вдаватися й до економічних", - пояснював ситуацію заступник мера Віктор Волонтирець.
Таке рішення, за словами представників влади - вимушене. Злет цін на запчастини, паливно-мастильні матеріали, обслуговування машин, - повторюючи викрики приватних перевізників розповідали в один голос більшість членів виконавчого комітету міськради.

Про підвищення цін на абсолютно все, особливо при шалених скачках долара, можна говорити скільки завгодно. Та в такій спірній справі суддею повинні бути факти - конкретні ціни та цифри, на основі яких перевізники і сформували тригривневу вартість проїзду. Тому для прозорого обчислення "економічно обґрунтованого тарифу" владою і була створена робоча група з питань встановлення тарифу на послуги з перевезення пасажирів маршрутного таксі, яка складалася з представників влади, маршрутників та громадськості.

Напевно, вже кожен сумчанин знає, що основними вихідними параметрами при формуванні тарифу є пасажиропотік та всі витрати перевізників. При аналізі останніх члени робочої групи відразу знайшли чимало сумнівних моментів. Окрім завищених цін на запчастини та паливо, деякі витрати, наприклад, зазначена тисяча гривень у місяць на ремонт кожної маршрутки, взагалі з області фантастики. Бо як людина зі здоровим глуздом, їдучи в "Руті" з дірявим дахом та розламаними сидіннями, може в таке повірити?

А обчислення пасажиропотоку взагалі нагадує блукання в темному лісі. В серпні минулого року заявлена приватними підприємцями кількість перевезених пасажирів за рік складала 25 мільйонів, два місяці до цього в розрахунках маршрутників фігурувала цифра 24 мільйони. Хоча відповідно до даних Головного управління статистики у Сумської області ця цифра складала 32 мільйони пасажирів.
Дані ж Харківського національного автодорожнього університету, який проводив дослідження в 2010 році перед введенням нової транспортної схеми, говорять про 63,5 мільйона пасажирів. Ще в листопаді 2014 року заступник міського голови Сум Віктор Волонтирець своєрідно вирахував із цього числа пасажирів тролейбусів, потенційних пасажирів перевізників, які не подавали розрахунки на підвищення проїзду, і вивів цифру 35 мільйонів.

Рахували, рахували, але консенсусу так і не досягли. Щоб розставити всі крапки над "і", та нарешті розв'язати "гордіїв вузол", міська рада вирішила замовити дослідження пасажиропотоку у фахівців Проблемної лабораторії "Центр соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень" Сумського державного університету. В результаті тижневого дослідження цифра перевезених пасажирів за рік виявилась аж занадто неочікуваною - 94 мільйони. Перевізники занизили дані майже в 4 рази.

Влада поспішила наголосити: дослідження "політехівців" не має юридичної сили, тому не може бути використане при розрахунку тарифу. Проте навіщо тоді було платити кошти соціологам та взагалі проводити дослідження, ніхто відповісти так і не зміг: один із заступників мера, отримавши таке запитання від журналістів кілька місяців тому, просто знизав плечима...

А потім почалась ера засідань виконкому, де приймали рішення про підвищення вартості проїзду до 3 гривень. Примітно, що члени виконавчого комітету при винесенні "економічних" (вже не "політичних") "вердиктів" аргументували свої дії збільшенням витрат перевізників, але не особливо прислухалися до думки представників робочої групи, яка над маршрутною тематикою працювала близько півроку. Для чого вона тоді була створена, залишається відкритим питанням.
Рішення про підвищення ціни за проїзд приймали як мінімум п'ять разів. Тут потрібно віддати належне громадським активістам, завдяки яким суд кілька разів призупиняв рішення виконкому. Так, наприклад, для активіста ВМГО "Молодь ДемАльянсу" Дмитра Шестерньова подання позовів до суду, грубо сказати, вже стало майже щоденною справою. За його позовом 23 квітня відбудеться судове засідання щодо скасування рішення виконкому про підвищення ціни за проїзд на всіх автобусних маршрутах міста, а також 8 квітня - скасування рішення виконкому, яким встановлено тригривневий тариф на маршрутах №№ 8, 53. Примітно, що останнє рішення було прийняте без попереднього опублікування регуляторного акта на сайті муніципального інформаційного порталу.

"У Законі України "Про доступ до публічної інформації" вказано, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування оприлюднюються не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Регуляторний акт по маршрутах №№ 8, 53 був опублікований 18 березня, тобто за 1 день до прийняття.

У пункті 1 рішення вказано, що перевізнику встановлюється тимчасовий тариф "на строк до завершення процедури оприлюднення регуляторного акта". Проте абсолютно незрозуміло, про який саме регуляторний акт іде мова", - наголосив Дмитро Шестерньов.

І тут проблема маршрутних перевезень набуває дещо іншого відтінку. Можливо, громадські активісти і не були б такими активними, раз за разом висуваючи претензії до влади та подаючи позови до суду, якби виконавчий комітет приймав рішення, котрі б не піддавались сумніву громадськості? Чи призупиняв би Зарічний районний суд одне за одним рішення виконкому, прийняті за всіма вимогами? Може проблема полягає не в маршрутному питанні, а у владі, яка не може його вирішити?

А тим часом маршрутники часу не гають. Не встигли сумчани звикнути до трьох гривень, як приватні підприємці почали подавати в міську раду документи, згідно з якими просять підвищити вартість проїзду до 4 гривень. Говорять, що апетит з'являється під час їжі. Сподіваємося, що міська влада не буде влаштовувати для перевізників багатий фуршет.