ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Як ставленник Берії з Конотопа змушував секретарів ЦК вчити українську

Минуло 62 роки по тому, як у Москві розстріляли вихідця з Конотопу, генерала НКВС Павла Мешика, що шукав спільну мову з "оунівцями"
Depo.
26 грудня 2015 16:00
ФОТО: depo.ua
Як ставленник Берії з Конотопа змушував секретарів ЦК вчити українську
Як ставленник Берії з Конотопа змушував секретарів ЦК вчити українську

Понад шість десятиліть тому відбулися події, пов’язані з арештом першого заступника Голови Ради Міністрів СРСР Лаврентія Берія та судовим процесом над ним та його найближчими соратниками, нагадує Depo.Суми.

Можливо, ці події й не становили б великої цікавості для наших земляків, якби у справі не фігурував уродженець Конотопа Павло Мешик. У літературі зазвичай він зображувався катом з руками по лікоть у крові. Не маючи на меті зробити з нього "білого і пухнастого", хочеться сказати хоча б кілька слів про його діяльність в пізній період життя. Зробити це можна, спираючись на дослідження Дмитра Вєдєнеєва та Юрія Шаповала.

Отже, в березні 1953-го міністром внутрішніх справ УРСР став генерал Павло Мешик. "Нова мітла" смерчем пройшлася кадрами республіканського МВС. Було змінено начальників провідних підрозділів центрального апарату, 18 з 25 начальників УМВС. Охопив жах і слідчих, котрі не особливо обтяжували себе дотриманням "соцзаконності", - Мешик створив комісію з розслідування діяльності Слідчої частини МВС УРСР.

Новий міністр (якого деякі публіцисти в епоху Перебудови назвали "конотопським пройдисвітом") одразу зарекомендував себе великим оригіналом. У членів парткому МВС очі лізли на лоб, коли Мешик запросто заявляв : "...Слухати "Голос Америки" і "Бі-Бі-Сі" – аж ніяк не кримінал, я і сам їх слухаю". Або: "...З задоволенням вивчаю "Історію України" Грушевського".

"Як це так, - обурювалися ідейно закомплексовані, - міністр приймає у себе для бесід "прихованих націоналістів" Володимира Сосюру та Остапа Вишню, який відсидів 10 років!"

Тим часом міністр вивчав соціально-економічну ситуацію, насамперед у Західній Україні. Звертав увагу на "перегини" в колгоспному будівництві, масові необгрунтовані репресії, переслідування Української греко-католицької церкви. Ясна річ, ретельно вивчав і оперативну обстановку в "бунтівних" областях.

Ставленник Берії в Україні генерал Мешик змушував секретарів ЦК вчити українську мову - фото 1

В результаті 30 травня 1953 р. П.Мешик підготував для Москви записку, в якій керівництво Компартії України прямо звинувачувалося в брутальних діях при створенні колгоспів, насильстві, репресіях. З різкою критикою партуправлінців він виступив і на Пленумі ЦК КПУ в червні 1953 року. Керівник української спецслужби був категоричним противником некомпетентного втручання номенклатури в оперативно-розшукову діяльність органів. На нараді з оперскладом у Львові, дізнавшись, що один із секретарів ЦК намагається взяти під контроль хід відповідальної оперативної розробки, відверто заявив з високої трибуни: "Він у цій справі нічого не розуміє, і нема чого йому там робити".

Як згадував генерал НКВС Павло Судоплатов, ставленик Берії міг зухвало порадити першому секретареві ЦК КПУ вчити українську мову. Міг зажадати від секретаря Київського обкому П. Шелеста повернути "позичений" для полювання катер пожежного нагляду. Перший секретар Львівського обкому КПУ З. Сердюк мав намір забрати собі будинок з відомчого дитсадка МВС, але його представник наштовхнувся біля хвіртки садка на непривітного вигляду хлопців, передбачливо виставлених Мешиком.

Ставленник Берії в Україні генерал Мешик змушував секретарів ЦК вчити українську мову - фото 2

Особливо конфліктними були стосунки нашого земляка з першим секретарем Львівського обкому КПУ Строкачем і першим секретарем Одеського обкому Єпішевим. Обидва вони були звинувачені в корупції, стосовно обох проводилась перевірка за участю і МВС, і прокуратури. Це теж було нововведенням: раніше прокурорам не дозволялося цікавитися тим, як партійні бонзи дотримуються закону. Строкач і Єпішев буквально завалювали Маленкова і Хрущова скаргами, але поки Берія був на чолі МВС СРСР, ті нічого зробити не могли.

4 травня міністр розпорядився призупинити виконання смертних вироків і арешти "оунівців", які з'являться з повинною. Починається перегляд справ з метою повернення засуджених "банд-оунівців", висланих членів їх сімей та "бандпосібників". Крім того, "непримиренним" давали зрозуміти, що у разі відмови від крайніх методів боротьби діалог сторін можливий.

Безперечно, такі новації налаштували проти Мешика значну частину оперативного складу, особливо в Західній Україні. Адже під сумнів ставилася апробована роками тактика, заснована на масованих "чекістсько-військових операціях", "активних допитах на місці", жорстких методах вербування.

Реформи закінчилися так само несподівано, як і почалися: 26 червня був узятий під варту як "змовник" Берія, заарештовані і відправлені до Москви Мешик та його заступник Мільштейн. Павло Мешик "удостоївся" пройти по одному з Лаврентієм Павловичем вироку Спеціальної судової присутності Верховного суду СРСР і, за офіційним повідомленням був розстріляний 23 грудня 1953 року.

Його син Чарльз разом з нащадками інших подільників Берії домігся перегляду справи. 29 травня 2000 р. Військова колегія Верховного суду Російської Федерації частково реабілітувала соратників Лаврентія Берії - міністрів внутрішніх справ України та Грузії Павла Мешика та Володимира Деканозова, начальника слідчої частини з особливо важливих справ Льва Влодзімірського.

Вирок "Зрада Батьківщині у формі шпигунства, організації терактів і організації антирадянської групи" – був замінений іншим: "Перевищення влади і зловживання службовим становищем, що спричинили тяжкі наслідки"; розстріл замінений 25-річним терміном без конфіскації майна. Як свідчать очевидці, син був задоволений результатом судового процесу – чесне ім'я батька, за його словами, вдалося повернути.

На думку багатьох істориків, говорити про чесне ім'я Павла Мешика варто зі згадками про його роботу у контррозвідувальному управлінні СМЕРШ і слідчій частині НКВС. В обох відомствах працювати в білих рукавичках було просто неможливо. Проте трактувати його особу виключно як "ката" і "пройдисвіта" все ж не варто.

Більше про життя Сум та області читайте на Depo.Суми