Як військовий із Сумщини "засвітився" на славетній картині Рєпіна

Невгамовний, швидкий, тендітний на вигляд маляр Ілля Рєпін і міцної статури генерал, герой російсько-турецької війни, невтомний життєлюб Михайло Драгомиров - вони обидва мали незалежний норов, яскраве почуття гумору та гострий язик. Їх ріднила також і любов до рідної України - її пісень, історії та природи.

Ілля Рєпін та Михайло Драгомиров. Картина конотопського художника
Григорія Мішина, нині знаходиться в садибі-музеї М. І. Драгомирова у Конотопі

На думку Андрія Матвієнка, автора дослідження про Михайла Драгомирова, знайомство Рєпіна з генералом із Сумщини відбулося на Великдень 1889 року у професора та військового історика Олександра Петрушевського. На той час художник уже чув розповіді про нашого земляка і був радий знайомству з Драгомировим.

Бюст генерала Драгомирова біля його садиби-музею в рідному Конотопі. Скульптор - Борис Довгань

Однією з найвідоміших робіт Рєпіна є картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану". Працюючи над нею, Ілля Рєпін майже дев'ять років не знаходив моделі для кошового отамана Івана Сірка. Портрета славетного січовика не залишилося, то ж митець мусив давати волю своїй фантазії. І ось, спілкуючись із Драгомировим, художник дедалі більше переконується: кращого образу для отамана йому не знайти. Так доля прототипа кошового була вирішена.

Картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану", 1891 р.

Козацького ватажка художник зобразив у центрі картини, за спиною писаря. І хоч за переказами, Сірко брав найактивнішу участь у складанні листа, його посмішка стримана. В орлиному погляді лукаві бісики, чорні, мудрі очі свідчать про розум і тонке почуття гумору, а також про те, що змістом листа він задоволений. Могутня сила характеру виявляється і в богатирських плечах, і в жесті міцної руки, яка стискає велику козацьку люльку, і в мужньому, з пронизливим поглядом обличчі.

Кошовий Іван Сірко, фрагмент картини "Запорожці пишуть листа
турецькому султану"

Ілля Рєпін недолюблював царських генералів. Єдиним професійним військовим, з якого він намалював кілька портретів, був генерал Драгомиров. Восени 1889 року в почесній галереї видатних випускників Миколаївської академії Генерального штабу (яку наш земляк закінчив свого часу, а згодом 11 років нею керував) з'явився відомий портрет Драгомирова пензля Іллі Рєпіна. Це було зроблено згідно з рішенням Конференції Миколаївської академії.

Михайло Драгомиров. Портрет роботи Іллі Рєпіна, 1889 р.

Хоча портрет призначався для найвищого військового навчального закладу, Михайло Іванович зажадав, щоб у ньому не було нічого офіційного. Нагороджений багатьма орденами, Драгомиров позував у звичайному сурдуті, прикрашеному лише бойовим орденом Георгія ІІІ ступеню на шиї.

У жовтні 1889 року Ілля Рєпін малює портрет і вісімнадцятирічної доньки генерала - Софії. Багато мистецтвознавців вважає, що серед намальованих українок портрет Софії Драгомирової - найдосконаліший. Вона зображена біля столу в задумливій позі, голова підперта рукою. Дуже виразні її темні очі. Нині цей портрет прикрашає Санкт-Петербурзький російський музей.

Портрет Софії Драгомирової, Ілля Рєпін, 1889 р.

Слід зазначити, що Софія привертала увагу багатьох майстрів пензля. Коли вона позувала Рєпіну, його учень Валентин Сєров випрохав у вчителя попрацювати з тією ж моделлю. 

Портрет С.М. Драгомирової-Лукомської, Валентин Сєров, 1900 р.

Портретувала її й відома художниця Зінаїда Серебрякова.

Портрет Софії Лукомської (Драгомирової), Зінаїда Серебрякова, 1947 р.

Більше матеріалів про історичні постаті Сумщини читайте на Depo.Суми.