ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Відомий світу "Чорний квадрат" починався з конотопської "Місячної ночі"

У Конотопі радянських часів про Казимира Малевича, який прожив в місті кілька років, написав і навіть продав перші свої картини, знали одиниці. Інформаційний прорив почався практично одночасно зі здобуттям Україною незалежності
Depo.
27 червня 2015 16:00
ФОТО: depo.ua
Відомий світу "Чорний квадрат" починався з конотопської "Місячної ночі"
Відомий світу "Чорний квадрат" починався з конотопської "Місячної ночі"

Життя Малевича, як не дивно, не ставало об'єктом серйьозних наукових досліджень. Особливо це стосується дитячих та юнацьких років. Скажемо більше - навіть рік народження дослідники не встановило точно: чи то майбутній художник народився у 1878-му, чи то у 1879-му, коли і був похрещений.

Конотопський період

До того, як прибути до Конотопа, родина майбутнього всесвітньо відомого художника (а народився він у Києві) встигла побувати в кількох містечках та селах – у Ямполі на Поділлі, Пархомівці, Вовчку, Білопіллі. Що й не дивно: батько митця, Северин Антонович Малевич, був інженером цукрового виробництва, то ж міняти місця роботи і, відповідно, проживання їм доводилося неодноразово. 

Достеменно відомо, що до Конотопа сім'я прибула в 1895 р. Мати художника Людвіга Олександрівна у спогадах пише: "Погостювавши у Бочарова, всією компанією приїхали в Конотоп на залізницю. Тут уже довелося (батьку) закріплювати лампочки декілька років за 20-30 карбованців на місяць".

За спогадами самого Казимира, підсмажене "невеличке поросятко" коштувало на конотопському базарі 40 копійок. Проте родина була багатодітною, батькових заробітків не вистачало, то ж мати випікала хліб і продавала його на залізничному базарі, та й старшим дітям також доводилося працювати.

Про Конотоп у своїх спогадах Малевич залишив чимало схвальних відгуків. У своїх спогадах митець наголошує, що саме в Конотопі він стає художником. Після того як вони з матір'ю з'їздили до Києва і купили фарби, шістнадцятирічний Казимир дуже багато малює і пише фарбами. Пише більше за враженнями і по пам'яті.

"Мені було 16 років, - згадував він. - Я вже малював, як мені здавалося, все - і корів, і коней, і людей, як малювали художники в журналах". Копіювання з журналів поступово переросло в роботу з натури. Але ці перші самостійні живописні досліди не приносили художнику-початківцю задоволення.

Як Конотоп подарував світу великого художника - фото 1

Найвідоміша картина Малевича "Чорний квадрат"

За словами дослідника творчості Малевича Ніни Велігоцької, кращою оцінкою художнику-початківцю стало замовлення і продаж двох його робіт. Ось як писав про це сам митець: "Першою на полотні розміром аршин на три чверті (приблизно 71х53 см) була написана "Місячна ніч". Це був краєвид з річкою, камінням і прив'язаним човником. Відблиски місячного світла, як казали, були на картині мов живі... Один з моїх товаришів мав комерційну жилку й запропонував мені виставити цей твір у крамниці паперових виробів на Невському, та я не погодився, соромився страшенно...

Та якось він забрав без дозволу мою "Місячну ніч". Крамаря вразило моє полотно. Він з задоволенням, як переказував мені приятель, взяв його і негайно виставив у вікні крамниці. Ходив і я дивитись свою першу виставку, але побоювався, щоб у мені не впізнали автора. Чиновники зупинялись, дивились, дивились... Картина недовго простояла, її купили за п'ять карбованців...

Акції мої дуже піднялися, крамар просив принести удвічі більшу картину, щоб на ній був гай з буслами. Її також було продано".

Як Конотоп подарував світу великого художника - фото 2

Саме тут, у цій будівлі на Нєвському у Конотопі (нині вул. Леніна) було продано першу картину Малевича

Чи були ці дві його роботи справді настільки вдалими, зараз встановити неможливо. Ані імена тих, хто їх придбав, ані доля самих полотен невідомі.

Місце, де жила сім'я Малевичів в Конотопі досі невідоме. Коротка згадка "Я жив далеко від проспекту в дуже хорошому українському будиночку, який був оточений садом", не дає можливості точно встановити, де знаходився будинок. Але, судячи з місця роботи батька на залізниці, можна припустити найбільш ймовірну адресу в передмісті Конотопа - нинішнє селище КВРЗ на південь від залізничного вокзалу.

Згаданий вище конотопський краєзнавець Володимир Борошнєв стверджує, що це перехрестя теперішніх вулиць Євгенії Бош та Професійної.

Згадуваний, але не досліджений

Хоча життя Малевича досліджене (особливо дитинство та юність) досить побіжно, до особистості художника мистецтвознавці звертаються досить часто. Пояснити це можна рівнем непересічності автора "Чорного квадрата".

Серед дослідників варто виокремити знане в мистецькому світі ім'я. Це Заслужений діяч мистецтв України, автор книги "Шляхами Малевича. Зупинка - Конотоп" Ніна Велігоцька.

Як Конотоп подарував світу великого художника - фото 3

Ніна Велігоцька

"Я народилася в Конотопі в рік смерті Казимира Малевича, - розповідає вона нашому кореспонденту. - Чесно кажучи, в юності мене зовсім не приваблював Малевич-художник. Хто б міг подумати, що все так обернеться. Я багато займалася у Києві науковою роботою, стала членом Спілки художників - і ось склалося так, що останні роки знову привели мене до рідного міста".

Повернувись у Конотоп дослідниця взялася шукати будь-які відомості про художника. І навіть дала у газету оголошення: "Шукаю Малевича!". Шукала і в прямому сенсі - в першу чергу на базарах і у колекціонерів.

"Натепер у мене є три роботи, які, ймовірно, належать пензлю Малевича. Серед них і цей "Портрет дівчинки". Він знаходився у одного конотопського колекціонера, який навіть не підозрював про те, хто може бути автором цієї роботи".

Як Конотоп подарував світу великого художника - фото 4

Тепер, на відміну від радянських часів, ім'я Малевича можна почути доволі часто. Мабуть, найкращим свідченням поваги до митця в Конотопі є щорічний пленер художників "Барви Малевича", який за час своєї роботи вже став своєрідною візитівкою Конотопа. Минулої осені, незважаючи на складнощі сьогодення, відбувся вже дванадцятий за рахунком пленер.

"У свій час, - говорить один з організаторів цього заходу Володимир Борошнєв, - Малевич прославив Конотоп. Тепер ми пропагуємо ім'я Малевича. Яскравим свідченням цього є "Барви Малевича": фактично пленер вже став міжнародним, тепер ми мріємо про офіційне надання йому статусу національного".

Створили тут й документальний фільм про художника "Малевич і Рославець. Станція відправлення - Конотоп". Тридцятишестихвилинна картина, створена творчою групою конотопської дитячої телерадіоорганізації "Кон-Такт", розповідає про видатних митців Казимира Малевича та Миколу Рославця. Цікаво - і це стало головною ідеєю фільму, - що Малевич і Рославець товаришували з юнацьких років, мешкаючи в Конотопі.

Вже цього року в Конотопському краєзнавчому музеї ім. О. М. Лазаревского експонувалася художня виставка "Шляхами Казимира Малевича. Зупинка - Конотоп" присвячена 80-й річниці з дня смерті автора "Чорного квадрата".

Також кілька місяців тому в Конотопі нарешті з'явилася вулиця Малевича. Крім того, в місті планують відкрити кафе "У Малевича" і встановити на одній з будівель меморіальну табличку на честь художника.

Варто додати, що вулиця Малевича є не тільки в Конотопі. У вересні 2012 депутати Київської міської ради підтримали ініціативу професора Дмитра Горбачова та президента Асоціації Європейських журналістів Артура Рудзицького про перейменування у Києві вулиці Боженка у вулицю Казимира Малевича (саме на цій вулиці - тоді Бульйонській - народився художник).

За рішенням ЮНЕСКО 2015 рік проголошений роком Казимира Малевича - з нагоди сторіччя створення "Чорного квадрата". Що ж до заходів з цього приводу інформації поки що немає. "Це смішно, - наголошує Ніна Велігоцька, - що досі у столиці України, де народився Малевич, немає жодної установи, закладу чи організації, яка б займалася Малевичем і пропагувала його творчість по всій Україні і світі".