Конотопська битва: Перекинута "зенітка" та перелицьований Виговський

У Конотопі і Шаповалівці на Сумщині відсвяткували річницю Конотопської битви. За свідченням очевидців, цьогорічний фестиваль за розмахом дещо поступається минулорічному. Але яскраві кольори вбрання історичних персонажів, військова техніка та концертна програма стали приводом відвідати фестиваль для багатьох містян і гостей, констатує Depo.Суми.

У Конотопі в рамках фестивалю відкрили пам'ятник керівнику оборони Конотопа під час війни 1659 року полковнику Григорію Гуляницькому, який дуже нагадує пам'ятник гетьману Виговському.

До проведення фестивалю активно залучали молодь, яка традиційно не дуже любить відвідувати подібні заходи.

Залучити увагу до фестивалю намагалися і за допомогою військової техніки, яка напередодні прибула до міста. Щоправда, найяскравішою сторінкою фестивалю ймовірно залишиться курйоз з зенітно-ракетним комплексом, який перекинувся просто на одній з вулиць міста.

Не обійшлося без традиційних виступів місцевих колективів.

Привітання учасникам та гостям фестивалю передали і представники кримськотатарського народу.

Загалом же всі розважалися і розважали в силу часу, вмінь та натхнення.

Діти могли приміряти на себе військові облаштунки і зрозуміти, як воно - бігати по спеці в важкому бронежилеті...

...або на мить відчути себе в братній компанії справжніх козаків.

Серед гостей свята були не тільки посадовці та депутати. Шаповалівку відвідала делегація міста Красногорівки Донецької області, яке нещодавно стало побратимом Конотопа.

"Яскраві національні костюми, доброзичливі люди, взагалі, відчуття свята, надовго залишаться в нашій пам’яті, - ділиться враженнями один з гостей з Донбасу Володимир Кібалко. - Після постійних бомбардувань ми, здається, з пекла потрапили до раю. Тому щиро вдячні за можливість потрапити сюди".

Нагадаємо, 357 років тому козаки гетьмана Виговського епічно порубали вояк князя Трубецького.

Початком масштабної воєнної операції вважається ранок 28-го червня. Разом з козацькою піхотою, найманцями (загони поляків, молдаван, німців) та татарами Виговський вирушив на Соснівку, а хан з рештою свого війська зайняв позицію за 7 кілометрів на схід від Соснівської переправи, праворуч урочища Пуста Торговиця. За лівим флангом противника розташувався змішаний козацько-татарський загін, який форсував Куколку західніше Конотопа.

Готувалися до битви і російські війська. Трубецькой зосередив біля соснівських переправ майже всю кавалерію, довіривши керівництво нею Григорію  Ромодановському. На чолі Севського розряду стали князі Семен Пожарський та Семен Львов, Московського - окольничий і воєвода Андрій Бутурлін. Загалом тут зосередилося майже 17-тисячне військо, не рахуючи солдатських приказів та стрілецьких полків, які будь-якої миті були готові приєднатися до основних сил.

Близько другої години дня частина московської кінноти раптово форсувала Куколку і зав'язала бій з татарськими вершниками та гетьманськими найманцями. Однак відчайдушний опір, який вчинили спішені драгунські ескадрони, спантеличив московських воєвод. Ромодановський і Бутурлін захопилися атаками і не помітили, як з тилу і на флангах з'явилися хан з частиною війська.

Скориставшись таким сум'яттям, гетьман віддав наказ відступати вниз по Куколці до Пустої Торговиці, тим самим заохочуючи противника до переслідування. Козаки відступали вузьким заболоченим яром - руслом пересохлої річки Торговиця.

Невдовзі за наказом старшин вони зруйнували міст, попередньо загативши річку. Пішла велика вода, що заливала луки і зводила нанівець можливості для маневрування важкої російської кінноти. Тобто військо противника потрапило до заздалегідь підготовленої пастки, з якої не було найменших шансів вислизнути. Першими потрапили під шквальний вогонь рейтарські полки Джонстона та Фанстробеля, які невдовзі були знищені.

Майже одночасно з ханською кіннотою зав'язали бій гетьманські війська. Це означало, що настав час припиняти відступ і йти в контратаку на противника, який вже був охоплений з правого флангу західніше Конотопа.

Майже все російське військо опинилося в глибокому оточенні. Серед них і "Государєв полк", гвардійці якого вирізнялися розкішним вбранням. Спершу московські кіннотники спробували відбитися, однак безрезультатно. До наступу підключився Уманський полк, козаки якого остаточно зруйнували оборону і розпочали переслідувати відступаючих.

Невдовзі відступ перетворився на втечу. За кілька годин військо Пожарського було повністю знищено, а діставшись табору противника за переправою, козаки довершили розправу. У полон потрапили двоє з п'яти воєвод Трубецького - Пожарський і Львов, а загальні втрати противника становили до 4800 чоловік убитими і пораненими. Союзники не дорахувалися орієнтовно 3-х тисяч вояків.

Наступного дня, 29 червня, гетьман і хан рушили з військом до Конотопа. Олексій Трубецькой не наважився прийняти бій і почав відступати до російського кордону. Помітивши це, Гуляницький атакував противника з міста, а з настанням ночі до виховання загарбників долучилися війська Виговського та Гірея. Протягом трьох діб вони переслідували росіян, завдавши їм нових відчутних втрат. Однак повністю знищити вороже військо так і не вдалося, бо услід за кіннотою свій наступ не встигла розгорнути козацька піхота. Загалом противник втратив від 40 до 55 тисяч убитими і полоненими, смертю хоробрих полягли близько 4 тисяч козаків і 6 тисяч татар.

Але й такого фіналу було цілком досить для того, аби Москва запанікувала. Як писав російський історик Соловйов, "у жалобній одежі вийшов Олексій Михайлович до народу, і жах охопив Москву... Після здобуття стількох міст, після захоплення литовської столиці Москва затремтіла за свою власну безпеку..."

Із сьогоднішньої 357-річної часової відстані особливо зримо постає історичний подвиг наших славетних прадідів. Конотопська битва стала насамперед поворотним моментом у відносинах двох держав після Переяславської ради 1654 року.

Конотопським подіям судилося стати однією з яскравих сторінок в історії військового мистецтва. Гетьман Виговський подав класичний зразок умілої організації воєнних дій, грамотне використання двох складових війська - козацької піхоти і татарської кінноти.

Битва під українським містечком одержала значний міжнародний резонанс. Активізувався національно-визвольний рух у слов'янських регіонах, зміцніли позиції Польщі та Криму та на певний час похитнувся авторитет Московської держави.