На Конотопщині згадали перемогу козаків над московитами (ФОТОФАКТ)

356 років тому козаки гетьмана Виговського епічно порубали вояк князя Трубецького
Depo.
13 липня 2015 12:45
ФОТО: depo.ua
На Конотопщині згадали перемогу козаків над московитами (ФОТОФАКТ)
На Конотопщині згадали перемогу козаків над московитами (ФОТОФАКТ)

В Конотопі та селі Шаповалівка на вихідних відбулися урочистості з нагоди 356-ї річниці Конотопської битви, повідомляє кореспондент Суми.depo.ua. Особливістю цьогорічних святкувань було те, що в обох населених пунктах вони відбувалися в один день і практично в один і той же час.

Урочистості традиційно розпочались з покладання квітів біля пам'ятного знаку "Шаблі" на честь перемоги в Конотопській битві при в'їзді до с. Шаповалівка.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 1

Далі святковою ходою учасники урочистостей пройшли до центру села. На чолі ходи активісти розгорнули 20-метровий національний прапор України.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 2

Урочисте покладання квітів до пам'ятника гетьману Івана Виговського, знайомство з містечком майстрів декоративно-прикладного мистецтва та козацькими куренями, святкова патріотична концертна програма, робота дитячих майданчиків - це лише основні пункти програми святкувань у Шаповалівці. Мабуть, не залишилось нікого, хто б залишився байдужим до яскравих подій.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 3

"Свято запам'яталося своєю природністю. Немає нічого штучного, надуманого. Ось такі свята потрібні нашому народу", - ділиться враженнями директор Садівської школи мистецтв (Сумський район) Іван Дейнеко, вихованці якого взяли участь у концерті.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 4

А в цей час у Конотопі відкрили пам'ятний знак з нагоди 356-ї річниці перемоги війська під проводом Гетьмана Виговського. Почесну місію відкрити пам'ятний знак виконали організатор акції, кандидат психологічних наук, чемпіон України з кільцевих автомобільних перегонів, багаторазовий рекордсмен України Сергій Малик. До нього також приєднались представники сумського чиновництва.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 5

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 6

Тепер у Конотопі кожен може прочитати напис на камені, який нагадує про славну минувшину та дає надію на майбутнє: "Цей пам'ятний знак установлено на честь перемоги козацького війська спільно з представниками військ країн сучасної Східної Європи над Московською окупаційною армією у Конотопській битві влітку 1659 р.".

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 7

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 8

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 9

Конотопська битва

Сьогодні на цій місцині під Конотопом природа нічим не нагадує про звитяжні і буремні події 356-річної давності, пишуть сумські журналісти Олександр Вертіль і Ігор Лисий.

Конотопська битва - одна з маловідомих сторінок української історії, яка зафіксувала блискучу перемогу об'єднаного козацько-татарського війська над московськими завойовниками. Гетьман Іван Виговський став уособленням військової і національної честі й мудрості, а очолювані ним козаки вкрили себе вічною звитягою і доблестю. І хоч сьогоднішні історики дещо по-різному трактують ті чи інші етапи й перебіг подій, усе ж основоположні позиції залишаються сталими: це була воістину історична перемога не тільки української зброї, а й українського духу.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 10

"Оборонний вал нарощували..."

Після того, як 18 вересня 1658-го року було підписано Гадяцьку угоду, Москва не стала приховувати своїх симпатій до української опозиції і відкрито стала на її бік. Поступово на кордоні зібралася армія московського царя і вже в жовтні того ж року російські війська під проводом бєлгородського воєводи Григорія Ромодановського розпочали відкритий похід українськими землями.

Наприкінці березня наступного року з Путивля на допомогу воєводі вирушила ще одна армія під командуванням Олексія Трубецького. Об'єднавшись, вони збиралися піти на Київ, однак на їхньому шляху стали козаки та міщани Глухова і Конотопа, які виявили шалений спротив. Відтак під Конотопом і було зосереджено основні частини російського війська. Саме більш як 2-місячна облога міста і кількаразові спроби взяти його штурмом і стали складовою історичної битви.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 11

Перший штурм розпочався 28 квітня о 5-ій годині ранку після відправлення молебеня. Російським воякам навіть вдалося видертися на одну із стін і запалити башту, однак невдовзі захисники відкинули їх. Втративши до 500 солдат, завойовники відступили на попередні позиції.

Другий штурм теж виявився невдалим. Як писав Самовидець, "під час вилазок насипану у рів землю забирали й оборонний вал нарощували, штурмуючи який О.Трубецькой багато своїх людей втратив". Після цього розпочалася тривала облога міста, яке російські солдати замкнули у щільне кільце.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 12

До початку липня героїчно оборонялися мешканці. Їхніми діями вміло керував талановитий воєначальник і державний діяч Григорій Гуляницький. Голод, спрага (у місті залишилася лише одна криниця), численні жертви, безнадія - все це не деморалізувало мужніх захисників, які стояли до останнього.

А тим часом гетьману Виговському вдалося мобілізувати всі сили і вирушити на допомогу оборонцям. Причому, він одержав потужну підтримку в особі кримських татар кількістю до 40 тисяч вояків. У середині червня до урочища Крупичполе, де стояв табір І.Виговського, підійшов передовий загін Карачбея, а 24-го - решта татар, яких очолював Мухаммед Гірей. Дорогою вірні гетьману війська і татарські союзники розбили передовий російський загін поблизу села Шаповалівка. І. Виговський наказав розташувати основні сили козаків біля Соснівки, а татари отаборилися в урочищі Пуста Торговиця. До вирішальної битви залишалося кілька днів...

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 13

І грянув бій

Початком масштабної воєнної операції вважається ранок 28-го червня. Разом з козацькою піхотою, найманцями (загони поляків, молдаван, німців), татарами Виговський вирушив на Соснівку, а хан з рештою свого війська зайняв позицію за 7 кілометрів на схід від Соснівської переправи, праворуч урочища Пуста Торговиця. За лівим флангом противника розташувався змішаний козацько-татарський загін, який форсував Куколку західніше Конотопа.

Готувалися до битви і російські війська. Трубецькой зосередив біля соснівських переправ майже всю кавалерію, довіривши керівництво нею Г. Ромодановському. На чолі Севського розряду стали князі Семен Пожарський та Семен Львов, Московського - окольничий і воєвода Андрій Бутурлін. Загалом тут зосередилося майже 17-тисячне військо, не рахуючи солдатських приказів та стрілецьких полків, які будь-якої миті були готові приєднатися до основних сил.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 14

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 15

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 16

Близько другої години дня частина московської кінноти раптово форсувала Куколку і зав'язала бій з татарськими вершниками та гетьманськими найманцями. Однак відчайдушний опір, який вчинили спішені драгунські ескадрони, спантеличив московських воєвод. Ромодановський і Бутурлін захопилися атаками і не помітили, як з тилу і на флангах з'явилися хан з частиною орди.

Скориставшись таким сум'яттям, гетьман віддав наказ відступати вниз по Куколці до Пустої Торговиці, тим самим заохочуючи противника до переслідування. Козаки відступали вузьким заболоченим яром - руслом пересохлої річки Торговиця.

Невдовзі за наказом старшин вони зруйнували міст, попередньо загативши річку. Пішла велика вода, що заливала луки і зводила нанівець можливості для маневрування важкої російської кінноти. Тобто військо противника потрапило до заздалегідь підготовленої пастки, з якої не було найменших шансів вислизнути. Першими потрапили під шквальний вогонь рейтарські полки В.Джонстона та І.Фанстробеля, які невдовзі були знищені.

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 17

Майже одночасно з ханською кіннотою зав'язали бій гетьманські війська. Це означало, що настав час припиняти відступ і йти в контратаку на противника, який вже був охоплений з правого флангу західніше Конотопа.

Майже все російське військо опинилося в глибокому оточенні. Серед них і "Государев полк", гвардійці якого вирізнялися розкішним вбранням. Спершу московські кіннотники спробували відбитися, однак безрезультатно. До наступу підключився Уманський полк, козаки якого остаточно зруйнували оборону і розпочали переслідувати відступаючих.

Невдовзі відступ перетворився на втечу. За кілька годин військо Пожарського було повністю знищено, а діставшись табору противника за переправою, козаки довершили розправу. У полон потрапили двоє з п'яти воєвод Трубецького - Пожарський і Львов, а загальні втрати противника становили до 4800 чоловік убитими і пораненими. Союзники не дорахувалися орієнтовно 3-х тисяч вояків.

Наступного дня, 29 червня, гетьман і хан рушили з військом до Конотопа. О.Трубецькой не наважився прийняти бій і почав відступати до російського кордону. Помітивши це, Г. Гуляницький атакував противника з міста, а з настанням ночі долучилися війська І.Виговського і М. Гірея. Протягом трьох діб вони переслідували росіян, завдавши їм нових відчутних втрат. Однак повністю знищити вороже військо так і не вдалося, бо услід за кіннотою свій наступ не встигла розгорнути козацька піхота. Загалом противник втратив від 40 до 55 тисяч убитими і полоненими, смертю хоробрих полягли близько 4-х тисяч козаків і 6 тисяч татар.

Але й такого фіналу було цілком досить для того, аби Москва запанікувала. Як писав російський історик С.Соловйов, "у жалобній одежі вийшов Олексій Михайлович до народу, і жах охопив Москву...Після здобуття стількох міст, після захоплення литовської столиці Москва затремтіла за свою власну безпеку..."

Конотопщина відзначила 356-у річницю славетної перемоги під проводом Гетьмана Виговського (ФОТОФАКТ) - фото 18

Не минає козацька слава

Із сьогоднішньої 356-річної часової відстані особливо зримо постає історичний подвиг наших славетних прадідів. Конотопська битва стала насамперед поворотним моментом у відносинах двох держав після Переяславської ради 1654-го року. Україна виявила свою міць і рішучість, хоча надалі, на жаль, не змогла розвинути і закріпити цей успіх.

Конотопським подіям судилося стати однією з яскравих сторінок в історії військового мистецтва. Гетьман І.Виговський подав класичний зразок умілої організації воєнних дій, грамотне використання двох складових війська - козацької піхоти і татарської кінноти.

Битва під українським містечком одержала значний міжнародний резонанс. Активізувався національно-визвольний рух у слов'янських регіонах, зміцніли позиції Польщі та Криму, похитнувся авторитет Московської держави.