ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Головний ворог мера Сум: Хто і за що вбив Жука

Чи спричинить вбивство екс-депутата Сумської міськради Анатолія Жука нову хвилю кримінальних війн

Depo.
3 серпня 2018 10:46
ФОТО: depo.ua

35-річного Анатолія Жука знайшли мертвим на подвір'ї власного будинку у Сумах. Знайшов рідний батько. Жука вбили, за попередньою інформацією, двома пострілами: у спину і у голову. Пістолет вбивця залишив біля тіла жертви.

Анатолій Жук був доволі відомою у Сумах особистістю. Вперше у публічному просторі він з'явився в районі 2010 року, коли тодішній мер Сум Геннадій Мінаєв взяв Жука до себе в команду, а згодом зробив начальником управління земельних ресурсів сумської міської ради.

Скромний молодий чоловік вже тоді мав за плечима судимість за хуліганство та зберігання зброї. Щоправда, реального терміну за це у 2001 році він не отримав – вирок було відстрочено на 2 роки. Не можна сказати, що Жук виставляв це напоказ, але і категорично не заперечував. Рівно як і зв'язок з відомим сумчанином Сергієм Лисенком, якого називають ще "Льорою Сумським" і який, за твердженням кримінальних журналістів, є чи не найавторитетнішим "законником" в Україні.

"Так, знайомий з Сергієм Лисенком. І з тими людьми, з якими я дружу, я дружу, ні від кого не відхрещуюсь і відхрещуватися не буду, не дивлячись на будь-які обставини або погляди - будь то злодій в законі або міліціонер. Так, я дружу з Сергієм Лисенком, але я дружу і з Дяченком (тодішній начальник обласної міліції Сумщини – Ред.). І що тут такого?!". Так у 2012 році Жук відповів на пряме запитання про його зв'язок з "Льорою".

Що саме пов'язувало Жука і Лисенка залишається таємницею. Поговорювали, що Анатолій був чи то племінником, чи то похресником "Льори", чи навіть "Льора" є хрещеним батьком доньки Анатолія. Чи просто виконував дрібні доручення.

Як залишається під покровом невідомості і мотивація мера Мінаєва щодо просування Жука, який на момент своєї появи не мав ані переконливого бекграунду, ані навіть скільки-небудь суттєвого трудового стажу.

Тим не менш в подальшому Анатолій Жук проявив себе як політичний боєць, що протистояв угрупуванню нинішнього мера, однофамільця "Льори" Олександра Лисенка, яке намагалося будь-якою ціною заволодіти будівлею на площі Незалежності. І якому це врешті-решт вдалося.

На момент добровільного складання повноважень Геннадієм Мінаєвим у 2014 році Анатолій Жук обіймав посаду директора департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Сумської міськради. Жук не збирався так просто позбуватись роботи і влаштував справжнє протистояння команді нового мера – батьківщинця Олександра Лисенка.

Після обрання очільником Сум Олександр Лисенко разом із першим заступником Володимиром Войтенком і керуючим справами Віктором Волонтирцем з відносною успішністю "зачистили" міську владу, призначивши на ключові посади переважно людей з партбілетом, де красується підпис Юлії Тимошенко. Та з головним архітектором Володимиром Биковим та керівником департаменту містобудування Анатолієм Жуком їм впоратись не вдалось. Численні спроби звільнити Жука і Бикова закінчувалися судовими рішеннями про незаконність таких звільнень і поновлення звільнених. Жук тримався до 2016 року, коли Лисенко та Войтенко пішли традиційним у таких випадках шляхом - вдалися до ліквідації Департаменту Жука.

Жук тоді влаштував справжнє повстання чиновників, які облаштували на площі перед мерією наметове містечко. Але "майдан" згодом закінчився: комусь з працівників запропонували посаду в іншому департаменті, хтось просто змирився і відійшов у бік.

Не змирився лише Жук, який до останнього дня намагався через суди домогтися поновлення на посаді. І, треба сказати, певні успіхи у нього були. Але широкому загалу ця історія була не надто цікавою. Тим не менш, він був чи не єдиний у Сумах, хто тримав міську владу у тонусі, "заряджаючи" цікавість силових державних структур до зловживань і можливих злочинів нинішньої владної команди. З боку ж виглядало, що для Лисенка та його команди Жук є хоч і набридливим фактором, але смертельної загрози не становить.

А от смерть Жука може дуже сильно сплутати карти держателям владних акцій у Сумах. Для Жука уособленням ворога був не стільки сам міський голова Сум, скільки його перший заступник Володимир Войтенко. Протистояння між цими двома достойниками, з огляду на заяви Жука, вже давно перейшли з політичної сфери у особисту і, навіть, кримінальну. Принаймні, хоч і завуальовані, але погрози особистої розправи, звучали. За три дні до смерті Жук виклав у своєму "Фейсбуці" пост з відео, який виглядає як відповідь на погрозу: мовляв, тільки-но спробуйте щось мені зробити – пожалкуєте! У відео та тексті є побічні ознаки, що Жук має на увазі саме заступника мера.

А Володимир Войтенко натепер фактично є кандидатом у народні депутати по сумському округу №158. І з огляду на теперішній політичний розклад мав би неабиякі шанси перемогти нинішнього депутата Олега Медуницю. Тепер же Войтенко опиняється фактично під ударом звинувачень, які, за вмілого використання, цілком можуть поставити хрест на його депутатських амбіціях.

В той же час сумські журналісти, враховуючи неоднозначність особистості Жука і многогранність його життєвих і бізнесових інтересів, припускають, що справжні причини загибелі можуть лежати саме в невідомих широкому загалу нетрях. Злі язики навіть передбачають, що смерть Жука може відкрити "скриню Пандори" нової хвилі кримінальних розбірок, яку можуть не втримати навіть спільні зусилля сторін, що формально перебувають по різні боки закону.

Більше про життя Сум та області читайте на Depo.Суми

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook