Округ №162: Чи зможуть Тимошенко і Зеленський "підтягнути результат" генерала Бухарєва

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр: місто Охтирка

Опис меж: Великописарівський, Лебединський, Охтирський, Тростянецький райони.

Місцезнаходження ОВК: виконком Охтирської міської ради, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 11.

Орієнтовна кількість виборців: 143 213

Кількість виборчих дільниць: 171

162-й округ включає в себе кілька південних районів Сумщини, які зовні є дуже схожими, але дуже вирізняються у політичному та економічному сенсах. Так, наприклад, Тростянець та Охтирка знаходяться на жвавому шляху, що сполучає Суми з Харковом. Причому і залізничному, і автомобільному. А от до Лебедина веде тупикова гілка залізниці. Рівно як і автомобільні шляхи сполучення Лебедина з зовнішнім світом залишають бажати кращого.

Тим часом на Сумщині видобувається чи не половина всієї української нафти. І більше всього пощастило Охтирському району, де на Качанівському плато зосереджено кілька потужних і продуктивних свердловин. Наявність такого природного ресурсу, щоправда, мало впливає на заможність Сумської області в цілому, оскільки підприємство "Охтирканафтогаз", яке входить до ПАТ "Укрнафта", всі свої прибутки декларує і сплачує відповідно податки в зовсім інших регіонах країни. Єдине, що осідає на Сумщині від нафтовидобування, це незначні виплати в обласний бюджет та певний прошарок відносно заможних громадян, які живуть і працюють в Охтирці.

Охтирка, яка майже однаково віддалена від Сум та від Харкова, багато в чому тяжіє саме до міста-мільйонника: там зручніше навчати дітей, легше знайти роботу і туди простіше відправитись за покупками.

Інші райони округу подібних нафтових та географічних переваг не мають. І цей аспект робить округ свого роду полярним – різні райони мають різні точки тяжіння. Саме тому різні райони мають і різне уявлення про те, хто має представляти їхні інтереси у парламенті: коли, наприклад, Охтирка "топить" за одного кандидата, то Лебедин просто "зі штанів вистрибує", аби відправити в раду "свого".

Довідка: Межі нинішнього 162-го округу(незалежно від нумерації) залишалися стабільними. Протягом всіх парламентських виборів, починаючи з 1998 року, округ залишався у тих самих межах, що й на останніх виборах (2014), включаючи в себе Охтирський, Лебединський, Тростянецький та Великописарівський райони зі своїми районними центрами. Під час всіх президентських виборів, починаючи від 1999 року, округ мав в собі всі райони, що і на парламентських, окрім Лебединського – замість нього був Краснопільський. А Лебединський входив до Сумського округу.

У 1998 році попереднього нардепа Володимира Ткаченка "вибив" з крісла член провладного блоку "ЗаЄду" Григорій Дашутін. Це відомий і тоді, і нині сумський бізнесмен, власник концерну "Укрросметал" (концерн взяв нову назву після початку війни на Сході). Відомий сумчанам своїм проектом "універмаг "Київ" - величезним торговельним центром у серці міста, який через постійні добудови і прибудови набув наразі страхітливого і загрозливого вигляду, спотворюючи зовнішній вигляд середмістя.

На наступних виборах у 2002 році Дашутін значно покращив свій результат, дотягнувши його до 54% і залишивши далеко позаду всіх своїх конкурентів. Серед них, щоправда, й не було скільки-небудь серйозного противника.

Після "вимушеної" перерви у мажоритарних виборах у середині "двотисячних" і повернення одномандатної системи в 2012 році диспозиція дещо змінилася. "Гречка", за допомогою якої Дашутін у перші рази здобував свій мандат, стала менш ефективною. Зростання політичної свідомості громадян понизило результат бізнесмена до 31%. І це дало можливість "вискочити" в лідери підприємиці Ірині Купрейчик. Звісно, найбільше у її 34 відсотках було рейтингу Юлії Тимошенко, аніж власних заслуг Ірини Валеріївни. Тим не менш у раду поїхала саме вона.

Але в 2014 році на округ зайшов кадровий офіцер СБУ, який дослужився до звання генерал-лейтенанта і посади заступника голови Служби, Владислав Бухарєв. Лебедин, уродженцем якого є Владислав Вікторович, зазнав значних пестощів від "свого генерала", який не лише облагодіяв рідне місто вздовж і вширш, але й дав місцевому населенню видовищ – Бухарєв регулярно влаштовує безпосередньо у Лебедині та на його околицях концерти "95-го кварталу", з колективом якого, за чутками, має дуже ніжні стосунки з давніх-давніх часів.

Але популярність серед своїх земляків-лебединців зовсім не була гарантією того, що Бухарєва полюблять в Охтирці та Тростянці. Скоріше навпаки. І тому на виборах 2014 року на окрузі 162 конкурували не лише кандидат з кандидатом, а й місто з містом – кожне відстоюючи свого. Висуванець "Батьківщини" Бухарєв переміг в першу чергу тому, що Охтирка не змогла представити єдиного кандидата: ані Ірина Купрейчик, яка йшла від "Народного фронту", ані ударівець Віталій Поляковський, не змогли упокоїти власні амбіції і просто розділили на двох той результат, який Бухарєв взяв одноосібно - близько 20%.

Однозначно на майбутніх виборах 2019 року Бухарєв також виставить свою кандидатуру. І тепер на його користь зіграє зростаючий рейтинг партійної патронеси Юлії Тимошенко. Щоправда, проти Бухарєва може грати губернаторська вертикаль голови ОДА Миколи Клочко. Але враховуючи, що політичний патрон Клочка Андрій Деркач останнім часом також тяжіє до Тимошенко, навколо Бухарєва може виникнути певний компроміс. Та й багато хто зі спостерігачів не схильний переоцінювати вплив Клочка на процеси в області.

Парламентські вибори у одномандатному окрузі №162
1998 рік	Григорій Дашутін - 32,08%	Володимир Ткаченко – 29,59%
2002 рік	Григорій Дашутін – 53,77%	Ірина Демченко – 16,16%
2012 рік	Ірина Купрейчик – 34,55%	Григорій Дашутін – 31,68%
2014 рік	Владислав Бухарєв – 20,26%	Віталій Поляковський – 10,85%

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №162)
1998 рік	Комуністична партія України - 29.90% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 19.45% Прогресивна соціалістична партія України - 12.40% Партія Зелених України - 4.53% Народно-демократична партія - 3.56% Народний Рух України - 3.03%
2002 рік	Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 20.15% Соціалістична партія України - 17.53% Комуністична партія України - 16.90% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 14.83% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 8.31% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 4.34%
2006 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 31.76% Блок "НАША УКРАЇНА" - 14.78% Соціалістична партія України - 14.56% Партія регіонів - 10.89% Комуністична партія України - 5.68%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 44.09% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 19.57% Партія регіонів - 15.28% Комуністична партія України - 6.62% "Блок Литвина" - 3.94%
2012 рік	політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 34.33% Партія регіонів - 22.19% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 16.55% Комуністична партія України - 14.86% Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 4.33% Партія Наталії Королевської "Україна – Вперед!" - 3.21%
2014 рік	ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 23.32% Радикальна Партія Олега Ляшка - 18.79% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 17.33% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 7.82 Політична партія "Опозиційний блок" - 5.33% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 4.99% Комуністична партія України - 4.49% ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ АГРАРНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЗАСТУП" - 4.02% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 3.35% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 3.11%

Президентські вибори

Під час виборів голови держави Охтирський округ голосував, переважно, в унісон з іншими округами Сумщини. У 1999 році тут підтримали Кучму (52,32%), тоді як за Симоненка (40,42%) проголосувала меншість. У 2004 році округ був майже суцільно помаранчевим – за Ющенка тут проголосували більше 80%, тоді як Янукович змушений був "утертися" 15 відсотками.

Але у 2010-му "синього" в окрузі значно додалося – Янукович тоді отримав майже 35%. Хоча виграла однаково Тимошенко з результатом 59%.

На позачергових післяреволюційних виборах 2014 року перемога Порошенка була не такою переконливою, як в цілому по Україні. Петро Олексійович був першим, да, але його результат не дотягнув до позначки 50%. Симптоматично, що на тих виборах дався взнаки вплив Харкова – за Михайла Добкіна, для якого Харківщина була опорним регіоном, проголосували більше, аніж в цілому по Україні.

Президентські вибори (межі округу №162)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 52,32%	Петро Симоненко – 40,42%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко – 80,52%	Віктор Янукович – 15,68%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 59,02%	Віктор Янукович – 34,56%
2014 рік	Петро Порошенко – 49,22%	Юлія Тимошенко – 16,08%