Місто часів Бондаренка: Як будувалися Суми (ФОТОФАКТ)

Суми.depo.ua проводить екскурс у часи правління колишнього очільника Сум, Почесного громадянина міста, який, на жаль, сьогодні пішов у небуття.

Анатолій Дмитрович Бондаренко народився 8 травня 1934 року в місті Суми. Був корінним сумчанином. Після закінчення Сумського машинобудівного технікуму працював техніком-конструктором та інженером-конструктором на Сумському машинобудівному заводі ім. Фрунзе, потім інженером-конструктором та завідуючим промислово-транспортним відділом Сумського міського комітету Компартії України. Згодом закінчив Український заочний політехнічний інститут, а потім - Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

З серпня 1966 року Анатолій Бондаренко працював заступником голови виконкому Сумської міської Ради народних депутатів. З червня 1968 по вересень 1980 року - головою виконкому Сумської міської Ради народних депутатів. З 1982 по 1997 роки займав посади першого заступника голови виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів, секретаря Сумського обкому КПУ, голови виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів. За свою багаторічну сумлінну працю Анатолій Дмитрович двічі нагороджений орденом "Трудового Червоного Прапору" і медаллю "За трудову доблесть".

Завдяки вмілому керівництву та напрацюванням Анатолія Бондаренка обласний центр набував сучасного вигляду. Одним із важливих питань того часу було облаштування доріг. У 60-ті роки 20 сторіччя Суми практично не мали асфальтового покриття. Належний вигляд мала лише незначна частка дороги по вулиці Петропавлівська, від сучасної будівлі Академії Банківської справи до пам'ятника Леніну, на місці якого встановлено пам'ятник І.Г.Харитоненку.

Тож, першочерговим завданням, яке поставив перед собою і своєю командою Анатолій Бондаренко, було будівництво доріг. У місті з'явилися дорожньо-мостове управління та асфальтний завод, який був на той час другим за обсягами виробництва у Радянському Союзі. Як наслідок, у 80-ті роки майже все місто було асфальтоване.

З ім'ям Анатолія Бондаренка пов'язане також будівництво мостів. На той час основний рух транспорту відбувався через Харківський міст, збудований у післявоєнні роки, та занадто вузьку вул. Харківську. Відповідно виникали затори. Було прийнято рішення про будівництво нового мосту через р. Псел, розширення вул. Харківської, та для вирішення транспортної проблеми цього було замало.

Місту потрібні були нові магістралі. Для з'єднання промислових вузлів та крупних жилих масивів на намиві було збудовано міст через р. Псел в районі КРЗ. Південну і західну частину Сум з'єднав міст в районі вул. 20 років Перемоги. Введення в дію мосту через р. Сумку в районі проспекту К.Маркса (нині проспект Шевченка) дало можливість прямого зв'язку центральної частини міста із залізничним вокзалом.

Загалом під час керівництва Анатолія Бондаренка було збудовано 10 мостів та шляхопроводів. Це значно покращило рух транспорту в місті. А поява дамб та набережної придали йому не тільки сучасного вигляду, а дали можливість створити сквер "Дружба", дитячий парк "Казка", захистити від затоплення міський парк та ряд житлових масивів.

За часів Бондаренка було створено трест зеленого господарства, збудовані теплиці з вирощування саджанців декоративних дерев та квітів. Над містом витав стійкий трояндовий аромат. А сумчани прогулювались тінистими алеями парків і скверів.

Змінилась і політика забудови Сум. Якщо раніше житлові будинки зводилися вибірково, в основному на вільних площах (городах), то тепер будівництво стало вестися згідно з проектами. Нові мікрорайони росли один за одним. Облаштовувалися дитячі й спортивні майданчики.

При цьому нові будинки мали ще й вбудовані приміщення, що дало змогу створити мережу магазинів на вул. Кірова, Леніна, Харківській, Троїцькій, Горького, Іллінській, Леваневського та інших. Крім знаного сумчанами "Океану", в усіх мікрорайонах міста була збудована мережа овочевих магазинів. У цей же час в Сумах звели один із найбільших в Україні критих ринків.

Час вимагав змін. За рішенням міськвиконкому було створено організацію "Міськсвітло", яка збудувала та експлуатувала сотні кілометрів мереж освітлення. Відбувалась газифікація міста. В експлуатацію вводилися великі промислові підприємства, серед яких - хлібзаводи на вул. Харківській та в районі вул. Косовщінської, кондитерська фабрика, потужний рибопереробний комплекс "Сумириба". Створювались промислові зони з розміщення комунальних підприємств, будівельних, транспортних організацій та складського господарства.

У ці ж роки наше місто отримало тролейбусний парк. Тролейбусним рухом були оснащені всі основні напрямки. Збудували авто- та залізничний вокзали, АТС на вул. Воскресенській та вул. Кірова, Будинок зв'язку з поштовим відділенням та переговорним пунктом, переговорні пункти на проспекті Шевченка, вул. Петропавлівській, інших вулицях міста, будівлю пошти на території залізничного вокзалу. На вул. Петропавлівській з’явився телецентр.

Постійний ріст населення міста, будівництво промислових підприємств та об'єктів соціально-культурного побуту вимагали значного збільшення потужності існуючих та будівництва нових водозаборів і водопровідних мереж. Для південного промвузла були споруджені Токарівський, а для Північного - Тополянський водозабори. Для скорочення використання води на промислові цілі в місті було збудовано промисловий водозабір з водогоном. Найбільш масштабним будівництвом міста стали очисні споруди, введення в експлуатацію яких вирішувало крупну екологічну проблему.

З великою повагою вимовляють ім'я Анатолія Дмитровича Бондаренка сумські медики і освітяни. За час, коли він працював головою виконкому Сумської міської Ради народних депутатів, було збудовано 11 шкіл, 29 дитячих садочків, 6 профтехучилищ, 5 технікумів, 3 вищі навчальні заклади - педагогічний, сільсько-господарчий та політехнічний інститут, який, знову ж таки за сприяння Анатолія Бондаренка, було реорганізовано в університет, на базі якого відкрився медичний факультет. У ті роки збудовано та реставровано 12 закладів охорони здоров'я.

Наше місто завдячує Анатолію Дмитровичу за будівництво центральної міської лікарні, двох пологових будинків, будинку немовлят, шпиталю інвалідів війни, станції швидкої допомоги, станції переливання крові та інших закладів і установ, що стоять на варті нашого здоров'я.

Значна увага приділялась і питанням розвитку культурного та фізичного рівня населення Сум. У ті часи місто отримало 4 басейни, спортзали сільгоспінституту, артучилища, КРЗ, "Гіпрохіму", "Спартака" та інші. У міському парку з'явились тенісні корти. У Сумах було створено 5 бібліотек, 3 музичні школи, збудовано 6 кінотеатрів. У відреставровані приміщення були переведені художній та краєзнавчий музеї. Місто отримало можливість слухати концерти органної музики. За цей час Сумська культурна спадщина збагатилась новими пам'ятниками культури та монументального мистецтва.

1 листопада 2007 року Анатолію Бондаренку вручили посвідчення Почесного громадянина міста Суми і відповідні цьому високому статусу регалії. 

Про його роботу можна говорити багато. Немає жодної галузі, в якій би він не залишив по собі доброго сліду. І сьогодні ми віддаємо належне цій видатній людині, яка подарувала всім нам сучасні розвинуті Суми.

Матеріали з сайту Сумської міської ради