Кіркук для Іраку: Чи відкупляться курди містом за незалежність

Феноменально багатий на нафту Кіркук цілком може стати достойним "відкупним" для курдської незалежності

Журналіст відділу «Світ»
Кіркук для Іраку: Чи відкупляться курди…

Швидко і без особливих пригод іракські війська спеціального призначення в супроводі колони бронетехніки увійшли вчора в центр Кіркуку. Без будь-яких серйозних сутичок було зайнято будівлю місцевої адміністрації і піднято над нею прапор Іраку. Солдатів навіть вітали місцеві жителі-араби. Іракські військові також захопили аеропорт, військовий аеродром і кілька нафтових родовищ в околицях міста.

Себто ексцеси в процесі входу в Кіркук, звичайно, були – вночі з 15-го на 16-те в південних кварталах міста чутно було стрілянину, і місцеві гуманітарні організації повідомили, що вбиті були з обох сторін. Але зважаючи на те, що обидві сторони тримали в боєготовності контингенти у 15-20 тисяч бійців, все це можна списати на "непорозуміння". Тим паче що обидві сторони не раз оголошували, що віддали наказ своїм бійцям стріляти тільки в самому крайньому випадку, з метою самооборони, і ніяких агресивних дій першими не розпочинати.

З боку може скластись враження, що курди здали Кіркук без бою, і фактично забули про рішення свого референдуму про незалежність. Чи, принаймні, продемонстрували явну неготовність захищати підконтрольну територію автономії зі зброєю в руках. Чи це насправді так? Скоріше, ні.

В Кіркуку пешмерга і справді здала місцеву адміністрацію. Яка знаходиться у районі, заселеному переважно арабами. Єдиною альтернативою міг бути важкий бій з чисельними жертвами – в тому числі, й цивільними. Що дало би "правильну картинку" для Багдаду – і розв'язало би руки як для силового відновлення "конституційного порядку" своїми силами, так і для запрошення "турецьких друзів".

Але курдські ополченці з міста не вийшли. Скоріше за все, пешмерга зайняла позиції в міських та приміських курдських районах. В разі штурму яких вже буде цілком правдоподібна картинка "етнічної чистки, здійснюваної арабськими окупантами". Проти чого, до слова, виступив навіть Ердоган – турецький Радбез під його головуванням прийняв заяву про те, що "операція урядових сил Іраку в Кіркуку повинна вестися з урахуванням забезпечення збереження етнічної карти регіону". Тому, судячи зі всього, викурювати пешмерга з Кіркуку Багдад наразі і не збирається.

Таким чином сторони, здається, застигли у певній патовій ситуації. За якої і Багдад, і Ербіль тримають значний контингент своїх найкращих військ для стримування можливих провокацій протилежної сторони. Чим не пропускають нагоди скористатись недобиті ісламісти –буквально вчора біля Кіркуку вони під шумок зайняли два чималі села.

І за такої ситуації у глави Іракського Курдистану Масуд Барзані може з'явитись чудова пропозиція до чинної центральної влади Іраку. У відповідності до якої курди добровільно віддають район з 60% розвіданих запасів іракської нафти в обмін на власну свободу. Без блокад, військових операцій та інших різких рухів як з боку центральної влади, так і з боку турецьких союзників. І далеко не факт, що в Багдаді від цієї пропозиції відмовляться. Особливо поки її серйозність підкріплена кращими курдськими військами, які нікуди з Кіркуку наразі не поділися.

Звичайно, будувати незалежний Курдистан без нафти з Кіркуку буде набагато важче, ніж з нею. Але, як вчить історія, не в нафті щастя. Багатьом країнам "чорне золото" ніби й дає чимало ресурсів, але на користь вони чомусь не йдуть. Перевірено Росією, Венесуелою, Анголою – і десятками інших жертв "ресурсного прокляття".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme