Сумщина ризикує втратити конотопський "Гіперболоїд інженера Шухова"

Для багатьох конотопчан ця споруда нічим не примітна. Ну височезна, бовваніє в історичному центрі міста, чекаючи своєї черги до вагранку. Про те, що ця вежа унікальна, знає далеко не кожен. 

Конструкція згаданої вежі - односмуговий гіперболоїд, створений 25-ма парами металевих кутових стрижнів. Стоїть він на круглій залізобетонної основі діаметром 16 метрів. У верхній частині вежі зроблений кільцеподібний металевий майданчик для бака, до якого ведуть гвинтові сходи.

Вежа Шухова у Конотопі

Вежа була побудована в 1929 році у зв'язку з будівництвом місцевого водогону і забезпечувала населення міста питною водою. До 1941 року на башті знаходився спостережний пункт місцевої протиповітряної оборони. Під час війни башта була пошкоджена і перестала функціонувати. Її не стали ремонтувати, а чверть століття тому бак для води розібрали. Після цього якийсь час вежа використовувалась як телевізійна.

Володимир Григорович Шухов. Фото 1891 р.

Останнім часом вежа не використовується зовсім. Вона поступово руйнується, затиснута з усіх боків різноманітними будівлями. До того ж, довкола неї утворилася стихійна автостоянка. Всезнаючі бабусі подейкують, що свого часу планували здати вежу на металобрухт. Бак демонтували без особливих проблем, а ось з гіперболоїдом впоратися не вдалося - занадто міцним виявився. Тому й махнули на нього рукою - мовляв, нехай сам догниває.

Хоча вірогідність цього факту викликає певні сумніви, на його користь свідчить те, що "сестри" конотопської вежі відомі у всьому світі. Вони міцно стоять у багатьох куточках світу.

Гіперболоїдні вежі від Швейцарії до Японії

Спосіб побудови сітчастих гіперболоїдних веж винайшов відомий російський інженер Володимир Шухов (патент Російської імперії № 1896 від 12 березня 1899 р., заявлений 11 січня 1896 р.). Перша в світі гіперболоїдна вежа була побудована Шуховим на Всеросійській художньо-промисловій виставці в Нижньому Новгороді в 1896 році. Принцип побудови гіперболоїдних веж В. Г. Шухов використовував у сотнях споруд: водонапірних вежах, опорах ліній електропередач, щоглах військових кораблів. Мабуть, найвідоміша з них - телевізійна вежа на вулиці Шаболовка в Москві.

Коли фахівці спробували порівняти вежі Шухова й Ейфеля, то виявили цікавий факт: на одиницю висоти Шуховской вежі витрачено в три рази (!) менше металу, ніж на одиницю висоти Ейфелевої.

Хоча гіперболоїдна вежа була винайдена понад сто років тому, принцип її побудови використовується і в наш час. Ось лише кілька фактів. У 1963 році в порту міста Кобе (Японія), у 1968 році в Чехії, у 2003 році в Цюріху (Швейцарія) були побудовані гіперболоїдні вежі Шухова. Нарешті, 600-метрова гіперболоїдна сітчаста Шуховська вежа в 2005-2009 роках була побудована в Гуанчжоу (Китай).

Телевежа Гуанчжоу - найвища телевежа в світі. Побудована в 2005-2010 роках компанією ARUP до Азіатських Ігор 2010 року.

Висота телевежі становить 610 метрів.

До висоти 450 метрів башта зведена у вигляді комбінації гіперболоїдної несучої сітчастої оболонки і центрального ядра.

Гіперболоїдна конструкція сітчастої оболонки телевежі Гуанчжоу відповідає патенту  № одна тисячі вісімсот дев'яносто шість від 12 березня 1899 інженера В. Г. Шухова

Світове значення Шуховської вежі підтверджують експозиції її макетів на престижних архітектурних виставках Європи останніх років. На виставці "Інженерне мистецтво" в центрі Помпіду в Парижі зображення Шуховской вежі використовувалося як логотип. У каталозі виставки наводиться багатосторінковий опис Шуховскої вежі. На виставці "Кращі конструкції та споруди в архітектурі XX століття" в Мюнхені у 2003 році був встановлений позолочений шестиметровий макет Шуховської вежі. Конструкції Володимира Григоровича Шухова докладно описуються у багатьох європейських книгах з історії архітектури.

Що маємо - не зберігаємо

В Україні крім Конотопа вежі Шухова збереглись у Миколаєві, Черкасах, Білій Церкві, Фастові, Помічній (Кіровоградська область). Сюди можна додати два аджигольських маяки на Дніпровському лимані.

Аналогічна вежа в японському місті Кобе

А ось у Полтаві вежу ліквідували в 2002 р. Мешканці навколишніх будинків почали скаржитися міській владі, що вежа може впасти. Незважаючи на унікальність об'єкта, було прийняте рішення про її знищення.

Більшість зі згаданих міст турбуються про стан архітектурної пам'ятки. Стурбовані її станом і конотопчани. Навесні 2012 р. питання подальшої долі водонапірної башти було одним з основних на засіданні громадської ради при виконавчому комітеті Конотопської міської ради.

Тодішній заступник голови міста Світлана Тимошенко повідомила, що вежа перебуває в аварійному стані, але коштів на її реконструкцію в міському бюджеті немає. Вона запропонувала учасникам засідання висловити свої побажання з приводу подальшої долі цієї споруди.

Серед висловлених думок найбільш реальними стали пропозиції звернутися до меценатів, які відновлять цю споруду і розмістять у ній краєзнавчий музей, музичну школу та інші установи. Також споруду пропонували Українській православній церкві або просто продати з аукціону. У будь-якому випадку представники громадської ради схиляються до думки, що вежу необхідно зберегти, оскільки вона є пам'яткою і візитівкою міста.

А шедевр-то нічийний!

Щодо "візитівки", то тут, мабуть, немає жодних заперечень. А от щодо "пам'ятки" ситуація значно сумніша. Працюючи над цим матеріалом, автор Depo.Суми вирішив поцікавитись у Конотопській міській раді часом визнання вежі пам'яткою архітектури, історії або ін. Для цього поспілкувався з керівниками відділів архітектури та містобудування, а також культури і туризму.

Почуте вразило. Те, що вежа юридично не визнана пам'яткою (тому іменується лише об'єктом культурної спадщини міста), здалося просто дрібницею. Виявляється, вона не перебуває на балансі жодної установи чи організації. Відповіді на причину цього почути не вдалося. Лише твердження про те, що така ситуація триває вже багато років.

Довелось лише ознайомитися з досить цікавим документом. У червні 2012 р міська влада звернулась до територіального інституту "Сумський Промпроект" з проханням обрахувати орієнтовну вартість проектних та ремонтних робіт водогінної вежі. Щодо ремонтних робіт, то її вартість фахівці інститутe не назвали, але відповіли, що лише розробка проекту обійдеться майже у 55 тисяч гривень.

На думку працівників відділу архітектури та містобудування Конотопської міської ради, сам ремонт "потягне" десь на мільйон гривень. Зрозуміло, що виділити таку суму з міського бюджету практично нереально. Тому залишається лише сподіватися, що вежа зацікавить когось із меценатів. Чи на цікаву ідею, яка дозволить започаткувати рентабельний проект використання вежі.

З урахуванням останніх подій в Україні сподіватися на облаштування вежі найближчим часом не доводиться. Щоправда, вже у серпні 2015 року надійшла інформація, побіжно пов'язана з цим шедевром архітектури.

У переліку топонімічних об'єктів міста, які підлягають перейменуванню згідно з ухваленим Верховною Радою законом "Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні і заборони пропаганди їх символіки", складеному працівниками відділу містобудування та архітектури Конотопської міськради пропонується вулицю Урицького перейменувати на вулицю Шухова. Серед інших перейменувань цей - чи не найобгрунтованіший. Адже саме на розі вулиць Батуринської та Урицького (поки що) розташована вежа.

Більше новин про унікальну Сумщину на Depo.Суми